Проекти

Закон України «Про здійснення протимінної діяльності в Україні»

15.11.2016

Цей Закон визначає засади організації та діяльності системи протимінної діяльності та гуманітарного розмінування в Україні з метою зменшення ризику від мін і вибухонебезпечних предметів та економічного, соціального, екологічного відродження територій, забруднених вибухонебезпечними предметами та задоволення потреб постраждалих осіб, визначає порядок здійснення такої діяльності, особливості статусу та повноважень Національного органу з протимінної діяльності в Україні та його Оперативного центру.

Розділ І

Загальні положення щодо протимінної діяльності в Україні

Стаття  1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

1) вибухонебезпечні предмети — вибухові матеріали промислового призначення та саморобного виготовлення, боєприпаси, що містять вибухові речовини (далі – ВНП).  Зокрема, до ВНП відповідно до цього Закону відносяться:

а) бомби і боєголовки;

б) керовані і балістичні ракети;

в) артилерійські, мінометні, ракетні боєприпаси та боєприпаси до стрілецької зброї;

г) всі міни, торпеди і глибинні бомби;

д) піротехнічні засоби;

е) касетні бомби і касети;

є) патронні обойми і піротехнічні пристрої;

ж) електричні вибухові пристрої;

з) саморобні вибухові пристрої та інші предмети, що є вибухонебезпечними за своєю природою;

2) виявлення вибухонебезпечного предмета — пошук та(або) ідентифікація ВНП;

3) гуманітарне розмінування – комплекс заходів, як складова частина ПМД, спрямованих на захист національних інтересів України, а також на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу ВНП на життя та діяльність населення, які проводять з метою ліквідації небезпек, пов’язаних з мінами і ВНП, включаючи технічне та нетехнічне обстеження, складання карт, виявлення, знешкодження та (або) знищення ВНП, маркування, підготовку документації після розмінування, надання інформації громадами щодо протимінної діяльності і передачу очищеної території під контроль цивільної влади. Основними складовими гуманітарного розмінування (далі - ГР) в Україні є :

а) розмінування та знешкодження (знищення) ВНП;

б) навчання ризикам, пов’язаним з ВНП;

в) знищення надлишкових боєприпасів, боєприпасів непридатних для подальшого використання та зберігання, а також боєприпасів що підлягають знищенню відповідно до міжнародних зобов’язань;

г) допомога постраждалим особам;

д) проведення пропаганди заборони використання та застосування протипіхотних мін;

4) допомога постраждалим особам (жертвам) від ВНП (далі — постраждалі особи) — надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами;

5) донор – будь-який суб’єкт, що діє як джерело фінансування, включаючи уряди країн, уражених мінами/вибухонебезпечними залишками війни (ВЗВ).

6) забезпечення якості розмінування — елемент процесу управління якістю розмінування щодо надання впевненості у тому, що вимоги до якості будуть дотримані;

7) знешкодження ВНП — спеціальні дії блокування або нейтралізація виконавчих механізмів його підривників (вилучення підривників з ВНП, вилучення ВНП з місця його встановлення), спрямовані на приведення ВНП у безпечний стан, який виключає можливість його ненавмисного вибуху;

8) знищення ВНП — переведення ВНП у недієздатний (безпечний) стан шляхом його підриву, спалювання, механічного чи іншого повного або часткового руйнування;

9) контроль якості — елемент процесу управління якістю ПМД та розмінування, зосереджений на забезпеченні дотримання вимог щодо якості розмінування;

10) моніторинг ПМД — це спостереження, інспекція, оцінка робочих майданчиків, виробничих приміщень, обладнання підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що залучаються до виконання заходів у сфері протимінної діяльності, їх діяльності, документації, процесів, процедур, які здійснюються її персоналом, що має відповідну кваліфікацію, для підтвердження того, що така юридична особа провадить протимінну діяльність відповідно до вимог її оцінювання;

11) навчання ризикам, пов’язаним з ВНП, — заходи, спрямовані на зменшення ризику тілесного ушкодження, спричиненого ВНП, шляхом підвищення інформованості населення;

12) надлишкові боєприпаси — закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, інших військових формувань створених відповідно до закону, придатні (або непридатні) для використання і подальшого зберігання боєприпаси за умови відновлення (ремонту), але такі, що вивільняються у зв’язку з реформуванням (скороченням) Збройних Сил України та інших військових формувань або зняттям з озброєння відповідних систем або закінченням регламентного строку безпечного зберігання;

13) оператор розмінування — означає будь-яку організацію (урядову, громадську чи комерційну), незалежно від форми власності та національної приналежності, яка сертифікована на відповідність міжнародним стандартам і має акредитацію на території України та несе відповідальність за реалізацію проектів або завдань з ПМД або розмінування, що можуть бути залучені до виконання заходів у сфері ПМД і ГР, моніторингу здійснення розмінування;

14) підрозділ з розмінування—елемент оператора з розмінування, незалежно від його назви, який є сертифікованим для проведення одного чи кількох видів (заходів) з розмінування, зокрема технічні обстеження, ручне розмінування, знешкодження вибухонебезпечних предметів (ЗВНП) або використання спеціальних засобів ПМД (у тому числі - собак мінно-розшукової служби);

15) постраждалі особи — особи, які індивідуально або колективно зазнали фізичної, емоційної і психологічної травми, економічних втрат або суттєвих порушень їх основних прав через дії чи бездіяльність, пов’язані з використанням мін, або наявністю ВНП. Постраждалими вважаються особи, які постраждали безпосередньо від ВНП, а також члени їх сімей; 

16) протимінна діяльність — комплекс заходів, спрямованих на захист національних інтересів України, а також на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу ВНП на життя і діяльність населення та використання за призначенням відповідних територій, що здійснюється в Україні відповідно до цього Закону та на виконання міжнародних і національних програм з ПМД, у тому числі гуманітарного розмінування (далі - ПМД);

17) спеціальні засоби – це спеціальні засоби, пристрої, обладнання що використовуються (можуть використовуватися) для та під час здійснення ПМД та гуманітарне розмінування суб’єктами ПМД;

18) стандарт ПМД і ГР – викладена у письмовій формі інформація з питань ПМД і ГР, що містить вимоги, специфікації або інші точні критерії, що мають використовуватись послідовно і узгоджено операторами розмінування в якості правил, керівних принципів або напрямів для забезпечення того, щоб матеріали, процеси, продукти і послуги відповідали своїй меті;

19) управління інформацією у сфері ПМД — надання підтримки та сприяння суб’єктам ПМД у прийнятті рішень, наданні звітної документації та питаннях обробки інформації;

20) управління якістю ПМД і ГР — комплекс заходів, спрямованих на організацію проведення процедур щодо якості ПМД і розмінування;

21) фахівці з розмінування – фізичні особи, включаючи державних службовців, які мають відповідну кваліфікацію щодо проведення робіт з розмінування (ПМД і ГР), підтверджену сертифікатом відповідно до Міжнародних і Національних стандартів у сфері протимінної діяльності, або працюють на ділянці, де здійснюються заходи з розмінування;

22) якість розмінування — відповідність виконаних процедур вимогам національних стандартів ПМД з урахуванням вимог держави щодо безпеки життя та здоров’я населення.

Терміни "акредитація", "оцінка відповідності" та "сертифікація" вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" і "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

Стаття 2. Принципи протимінної діяльності в Україні

1. Протимінна діяльність (ПМД) в Україні здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) верховенства права — забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності службових і посадових осіб, фахівців, працівників, службовців, робітників під час здійснення ПМД і ГР в Україні;

2) відкритості – відкритість для громадянського суспільства;

3) взаємодії — взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими і самоврядними організаціями та їх об’єднаннями;

4) законності — обов’язку будь-яких осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

5) гуманітарності – поваги до прав і свобод людини і громадянина та неухильне їх дотримання;

6) незалежності державних органів з протимінної діяльності, їх керівників, службовців і працівників;

7) професіоналізму — компетентного, об’єктивного і неупередженого виконання посадових обов’язків, постійного підвищення посадовими особами, фахівцями, працівниками, службовцями, робітниками залученими до ПМД і ГР в Україні рівня своєї професійної компетентності, визначеною відповідно до закону;

8) політичної нейтральності та позапартійності суб’єктів ПМД і ГР та їх службових і посадових осіб, фахівців, працівників, робітників;

9) прозорості — відкритості інформації про ПМД і ГР в Україні, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;

10) стабільності – призначення державних службовців на посади пов’язані з реалізацією завдань зі здійснення ПМД і ГР в Україні безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби Національного органу та його Оперативного центру від змін політичного керівництва держави та державних органів;

11) міжнародного співробітництва – співробітництва у сфері протимінної діяльності та гуманітарного розмінування Національного органу та його Оперативного центру та суб’єктів ПМД і ГР з міжнародними органами та організаціями відповідно до міжнародного права та міжнародних договорів України;

12) ефективності – раціональне і результативне використання у зв'язку з виконанням вимог цього Закону та міжнародних договорів України людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення цілей державної політики у сфері протимінної діяльності;

13) територіальності – здійснення протимінної діяльності на територіях забруднених ВНП;

14) підконтрольності та підзвітності - підконтрольність і підзвітність операторів розмінування та суб’єктів ПМД і ГР суспільству та визначеним законом державним органам.

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням в Україні протимінної діяльності (ПМД) та гуманітарного розмінуванням (ГР), визначає особливості створення та діяльності Національного органу України із протимінної діяльності та його Оперативного центру, повноваження інших суб’єктів ПМД в Україні, виконання програм ПМД, міжнародного співробітництва у цій сфері, вимоги до осіб, що можуть залучатися до ПМД в Україні.

2. Дія цього Закону поширюється на :

1) будь-яких юридичних осіб публічного права, що здійснюють ПМД і ГР, або на території відповідальності яких здійснюються заходи ПМД і ГР;

2) юридичних осіб приватного права, що є операторами з розмінування, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

3) фізичних осіб, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Стаття 4. Правова основа протимінної діяльності в Україні

Правову основу протимінної діяльності в Україні становлять Конституція України, міжнародні договори України у сфері протимінної діяльності (ПМД) та гуманітарного розмінуванням (ГР), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цей та інші закони України, інші акти законодавства, прийняті відповідно до Конституції та законів України та Міжнародні стандарти протимінної діяльності.

Стаття 5. Стандарти протимінної діяльності

1. В Україні застосовуються Міжнародні стандарти протимінної діяльності (МСПМД(IMAS)) і Національні стандарти протимінної діяльності (НСПМД).

2. Міжнародні стандарти здійснення протимінної діяльності МСПМД (IMAS) розробляються та поширюються Службою ООН з протимінної діяльності (ЮНМАС) як стандартизовані рекомендації та довідкова база даних для створення національних стандартів і впорядкування планування, виконання та управління міжнародними та національними програмами протимінної діяльності.

3. Національні стандарти здійснення протимінної діяльності в Україні (НСПМД) розробляються Національним органом України з протимінної діяльності на підставі Міжнародних стандартів протимінної діяльності МСПМД(IMAS) та затверджуються Кабінетом Міністрів України як нормативно-правові акти для впорядкування планування, виконання та управління національними програмами протимінної діяльності.

Стаття 6. Законодавство про протимінну діяльність в Україні

Законодавство про протимінну діяльність (ПМД) в Україні ґрунтується на Конституції України та складається з міжнародних договорів України у сфері ПМД, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону, інших законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, рішень Національного органу України з протимінної діяльності та його Оперативного центру, інших нормативно-правових актів, прийнятих на виконання Конституції та законів України. 

Розділ ІІ

Державна політика України у сфері протимінної діяльності. Національний план протимінної діяльності в Україні. Програми протимінної діяльності в Україні

Стаття 7. Розробка та визначення державної політики України у сфері протимінної діяльності

Державна політика України у сфері протимінної діяльності (ПМД) розробляється Національним органом України з протимінної діяльності відповідно до Міжнародних стандартів здійснення протимінної діяльності МСПМД (IMAS) і міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Державна політика України у сфері ПМД визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до пропозицій Національного органу України з протимінної діяльності.

Стаття 8. Здійснення та реалізація державної політики України у сфері протимінної діяльності

Державна політика України у сфері протимінної діяльності (ПМД)здійснюється Кабінетом Міністрів України та іншими органами виконавчої влади відповідно до цього Закону шляхом розробки міжнародних та національних програм ПМД в Україні.

Державна політика України у сфері протимінної діяльності (ПМД) реалізується Національним органом України з протимінної діяльності та його Оперативним центром, операторами розмінування, військовими формуваннями України створеними відповідно до закону та правоохоронними органами України, а також органами місцевого самоврядування, неурядовими організаціями та міжнародними організаціями відповідно до цього Закону шляхом виконання міжнародних та національних програм протимінної діяльності в Україні, розробки на її основі планів розмінування та інших нормативно-правових актів у сфері протимінної діяльності.

Стаття 9. Загальне положення щодо Національного плану протимінної діяльності в Україні

1. Національний план протимінної діяльності в Україні(далі - Національний плану ПМД) – затверджений відповідно до цього Закону правовий акт, що містить прогнозовані показники та параметри здійснення протимінної діяльності (ПМД) в Україні на середньострокову (до 5 років) та довгострокову (більше 5 років) перспективу, строки виконання відповідних заходів, суб’єкти їх виконання та ресурси і кошти, необхідні для їх виконання.

2. Національний план ПМД розробляється Національним органом України з протимінної діяльності та затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу України з ПМД погодженим з Міністерством оборони України та центральним органом виконавчої влади відповідальним за реалізацію державної політики у сфері протидії надзвичайним ситуаціям в Україні.

3. Щорічні плани розмінування розробляються Оперативним центром Національного органу України з ПМД відповідно до Національного плану ПМД і затверджується Національним органом України з ПМД та мають містити положення щодо конкретних територій, що підлягають розмінуванню, відповідні заходи та послідовність їх реалізації, терміни, виконавців і порядок фінансування.

Стаття 10. Загальне положення щодо програм протимінної діяльності в Україні

Протимінна діяльність (ПМД) в Україні здійснюється відповідно до міжнародних і національних програм протимінної діяльності в Україні (далі – програми ПМД), розроблених відповідно до цього Закону на виконання Національного плану ПМД.

Стаття 11. Міжнародні програми протимінної діяльності в Україні

1. Міжнародні програми протимінної діяльності в Україні (далі – міжнародні програми ПМД) здійснюються міжнародними організаціями (Організація Об’єднаних Націй /ООН, (Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі /ОБСЄ, Міжнародного Комітету Червоного Хреста /МКЧХ, іншими) за участі Національного органу України з ПМД на підставі прохання або згоди Президента України чи Кабінету Міністрів України.

2. Служби Організації Об’єднаних Націй з протимінної діяльності (ЮНМАС) та з питань діяльності, пов’язаної з розмінуванням (ПРООН) організовують координацію виконання міжнародних програм ПМД та залучення фінансування Міжнародних програм ПМД в Україні щодо очолюваних ООН міжнародних програм в Україні.

3. Допомога міжнародних організацій при здійсненні в Україні міжнародних програм ПМД може передбачати як виділення ресурсів, коштів, так і направлення спеціалістів, надання обладнання, матеріалів, засобів для виконання в Україні міжнародних програм ПМД.

Стаття 12. Національні програми протимінної діяльності в Україні

1. Національні програми протимінної діяльності в Україні (загальнодержавна, державні цільові, регіональні) розробляється Національним органом України з ПМД відповідно до Національного плану ПМД та затверджуються відповідно до Закону України "Про державні цільові програми".

2. Загальнодержавна програма ПМД в Україні розробляється Національним органом України з ПМД та затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінетом Міністрів України з наслідками розгляду пропозицій відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських і самоврядних організацій.

3. Цільові програми ПМД в Україні розробляються Національним органом України з ПМД та затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу України з ПМД погодженим з Міністерством оборони України та центральним органом виконавчої влади відповідальним за реалізацію державної політики у сфері протидії надзвичайним ситуаціям в Україні.

4. Регіональні програми ПМД в Україні розробляються Національним органом України з ПМД та затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу України з ПМД погодженим з відповідними місцевими радами. 

Розділ ІІІ

ОБ’ЄКТИ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ. СУБ’ЄКТИ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 13. Об’єкти протимінної діяльності в Україні

Об’єктами протимінної діяльності (ПМД) в Україні є:

  1. вибухонебезпечні предмети (ВНП);
  2. вибухонебезпечні залишки війни (ВЗВ);
  3. забруднені ВНП та ВЗВ території та акваторії;
  4. обладнання та процеси, що використовуються у сфері ПМД;
  5. інші вибухонебезпечні предмети (ВНП) та вибухонебезпечні залишки війни (ВЗВ) визначені (рекомендовані) Міжнародними організаціями (ООН, ОБСЄ) і Міжнародними стандартами ПМД.

Стаття 14.  Суб’єкти здійснення протимінної діяльності в Україні

1. Суб’єктами здійснення протимінної діяльності (ПМД) в Україні є органи державної влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, а також зареєстровані Оперативним центром Національного органу України з ПМД підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, видів діяльності та національної приналежності, що відповідають критеріям визначеним цим Законом, міжнародним і національним стандартам ПМД, які можуть бути відповідно до цього Закону залучені до виконання певних заходів (видів робіт) у процесі здійснення ПМД в Україні з метою здійснення певних заходів визначених міжнародними та/чи національними програмами ПМД в Україні.

2. Суб’єктами здійснення протимінної діяльності (ПМД) в Україні є :

1) Верховна Рада України;

2) Президент України;

3) Рада національної безпеки і оборони України;

4) Кабінет Міністрів України;

5) Міністерства і відомства України;

6) Національний орган України з протимінної діяльності;

7) Оперативний центр Національного органу України з протимінної діяльності;

8) органи місцевого самоврядування;

9) громадські та самоврядні організації;

10) оператори ПМД і ГР.

Стаття 15. Повноваження в сфері протимінної діяльності Верховної Ради України

1. В сфері протимінної діяльності (ПМД) Верховною Радою України визначаються законодавчі основи державної політики в щодо протимінної діяльності (ПМД) в Україні.

Стаття 16. Повноваження в сфері протимінної діяльності Президента України

1. В сфері протимінної діяльності (ПМД) Президентом України здійснюється загальне керівництво з питань державної політики щодо протимінної діяльності (ПМД) відповідно до Конституції і законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Координація діяльності та контроль за діяльністю (діями) органів виконавчої влади у сфері протимінної діяльності (ПМД) в Україні здійснюється Радою національної безпеки і оборони України.

Стаття 17. Повноваження в сфері протимінної діяльності Кабінету Міністрів України

1. В сфері протимінної діяльності (ПМД) Кабінет Міністрів України: 

1) забезпечує проведення державної політики у сфері ПМД;

2) здійснює державне регулювання у сфері ПМД;

3) організовує підготовку та виконання загальнодержавних програм ПМД;

4) визначає порядок акредитації, оцінки відповідності та сертифікації підприємств, установ та організацій, що можуть бути залучені до виконання заходів у сфері ПМД, та моніторингу проведення операцій з розмінування – за поданням Національного органу України з ПМД;

5) визначає порядок знищення запасів боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання, а також надлишкових боєприпасів – за поданням Національного органу України з ПМД погодженим з Міністерством оборони України;

6) спрямовує та контролює діяльність Національного органу України з ПМД;

7) забезпечує відповідно до національного законодавства реалізацію права на соціально-економічний захист постраждалих осіб;

8) видає постанови та розпорядження на виконання цього Закону.

Стаття 18. Повноваження в сфері протимінної діяльності Національного органу України з протимінної діяльності та його Оперативного центру

Повноваження в сфері протимінної діяльності (ПМД) Національного органу України з ПМД та його Оперативного центру визначені статтями 24 і 39 цього Закону.

Стаття 19. Повноваження в сфері протимінної діяльності інших органів виконавчої влади

1. Повноваження в сфері протимінної діяльності (ПМД) інших органів виконавчої влади визначаються цим Законом та іншими законами України.

2. Органи виконавчої влади здійснюють заходи в сфері протимінної діяльності (ПМД) відповідно до міжнародних і національних програм ПМД згідно повноважень наданих у відповідності з цим Законом та іншими законами України.

3. Органи виконавчої влади з питань реалізації державну політику в сфері протимінної діяльності (ПМД) можуть залучати до участі в здійсненні передбачених національними програмами ПМД заходів інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, громадські і неурядові організації, інші юридичні особи приватного та публічного права незалежно від їх національної належності, діяльність яких безпосередньо пов’язана із здійсненням заходів ПМД, якщо вони відповідають вимогам визначеним цим Законом, за згодою їх керівників, а також делегувати окремі повноваження органам місцевого самоврядування, за їх згодою.

Стаття 20. Повноваження у сфері протимінної діяльності органів місцевого самоврядування

1. У сфері протимінної діяльності (ПМД) органи місцевого самоврядування у взаємодії з місцевими державними адміністраціями, Національним органом України з ПМД та його Оперативним центром здійснюють на території своєї відповідальності такі повноваження:

1) беруть участь у проведенні та сприяють проведенню навчань ризикам, що пов’язані з вибухонебезпечними предметами (ВНП);

2) організовують надання першої медичної допомоги постраждалим особам та сприяють їх медичній реабілітації;

3) сприяють операторам розмінування та суб’єктам ПМД у виконанні покладених на них завдань у сфері ПМД;

4) узгоджують плани проведення на своїй території операцій з розмінування;

5) отримують від операторів розмінування та суб’єктів ПМД, що уповноважені здійснювати протимінну діяльність на їх території інформацію про можливі загрози від вибухонебезпечних предметів (ВНП) та їх масштаби;

6) інформують населення на території їх відповідальності про можливі загрози від вибухонебезпечних предметів (ВНП) і заходів, що необхідно вживати для уникнення небезпеки для життя і здоров’я людини і громадянина;

7) вживають інші заходи визначені законами.

Стаття 21. Повноваження у сфері протимінної діяльності в Україні господарюючих суб’єктів

1. У сфері протимінної діяльності (ПМД) в Україні оператори розмінування – підприємства, установи та організації усіх форм власності що залучаються Національним органом України з ПМД та/або його Оперативним центром до виконання заходів у сфері ПМД в Україні і можуть здійснювати такі види діяльності:

  1. проводити роботи з розмінування (виявлення, знешкодження, знищення та перевезення) вибухонебезпечних предметів (ВНП);
  2. знищувати та утилізувати вибухонебезпечні предмети (ВНП), непридатні для подальшого використання і зберігання;
  3. здійснювати підготовку спеціалістів та фахівців з ПМД;
  4. проводити навчання протидії ризикам, що пов’язані з вибухонебезпечними предметами (ВНП);
  5. вести інформування (пропаганду) щодо незастосування вибухонебезпечних предметів (ВНП);
  6. проводити дослідження у сфері ПМД;
  7. надавати медичну допомогу постраждалим особам та сприяти їх медичній реабілітації;
  8. здійснювати професійну реабілітацію постраждалих осіб;
  9. здійснювати інші заходи передбачені законом.

Розділ IV

НАЦІОНАЛЬНИЙ ОРГАН УКРАЇНИ З ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 22. Статус Національного органу України з протимінної діяльності

1. Національний орган України з протимінної діяльності (далі – Національний орган) є центральним колегіальним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ПМД і ГР, який є відповідальним за розробку концепції, Плану дій, державних програм ПМД і ГР, узгодження міжнародних програм ПМД і ГР, управління, контроль, нагляд та координацію ПМД і ГР в Україні.

2. Національний орган у межах, визначених цим Законом та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України та Президентові України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.

3. Національний орган утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

4. Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Національного органу та його співробітників і працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Національний орган очолює Голова Національного органу, а у разі його відсутності з поважних причин – Заступник Голови Національного органу.

6. Національний орган є юридичною особою публічного права та має власні майно і кошти, рахунки в Казначействі України, Національному банку України, інших банках і фінансових організаціях і печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Стаття 23. Функції Національного органу

1. Національний орган відповідальний за широкий спектр стратегічних та концептуальних рішень, що пов’язані з ПМД в Україні, які включають:

1) прийняття або участь у прийнятті загальних стратегічних та політичних рішень, пов’язаних з ПМД;

2) сприяння впровадженню і застосуванню в Україні міжнародних стандартів ПМД;

3) забезпечення застосування у ПМД національних стандартів, нормативної бази та процедур;

4) створення умов та сприяння ефективному управлінню національними проектами з питань ПМД;

5) розробку програм ПМД і управління процесом, їх здійснення в межах національних кордонів України;

6) розробку та організацію підтримання на належному рівні національних стандартів, правил і процедур, стосуються управління ПМД;

7)  розробку законодавства щодо ПМД та контроль його виконання;

8) вироблення/надання рекомендацій Кабінету Міністрів України щодо національної політики, стратегії, концепції, пріоритетів та робочих планів зі зменшення негативного впливу забруднення мінами ВНП та ВЗВ;

9) звітування про прогрес у ПМД перед Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України та інформування про здійснення ПМД в Україні територіальних громадам, громадянського суспільства, а також міжнародних організацій з питань надання допомоги Україні у сфері ПМД;

10) контроль роботи/діяльності Оперативного центру Національного органу;

11) надання рекомендацій Кабінету Міністрів України щодо питань ПМД включно з рекомендаціями для міжнародних організацій стосовно застосування та уточнення міжнародних стандартів ПМД;

12) розробка/надання рекомендацій Кабінету Міністрів України щодо залучення міжнародної допомоги (міжнародні організації – суб’єкти міжнародних договорів з питань ПМД, у тому числі - двосторонні донори, агенції ООН, міжнародні банки розвитку, неурядові організації);

13) мобілізація ресурсів з національних та міжнародних джерел на реалізацію міжнародних і національних програм ПМД в Україні з дотриманням положень цього Закону;

14) надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань ПМД відповідно до цього Закону;

15) виконання інших функцій, визначених законом.

Стаття 24. Повноваження Національного органу

1. Національний орган забезпечує реалізацію державної політики в галузі протимінної діяльності (ПМД).

2. Національний орган з метою виконання покладених на нього функцій має такі повноваження:

1) створювати Оперативний центр Національного органу відповідно до цього Закону, спрямовує та координує його діяльність;

2) призначати за конкурсом керівника Оперативного центру Національного органу та його заступників;

3) розробляти та подавати Кабінету Міністрів України на затвердження Регламент Національного органу;

4) затверджувати положення про колегіальні органи (ради) Національного органу та їх персональний склад;

5) затверджувати положення про Оперативний центр Національного органу;

6) затверджувати структуру Оперативного центру Національного органу;

7) затверджувати положення про структурні підрозділи Оперативного центру Національного органу;

8) вимагати, за рішенням Голови Національного органу або його заступника, інформацію, необхідну для виконання обов’язків Національного органу, та безоплатно одержувати її в установленому законом порядку від державних органів і органів місцевого самоврядування;

9) мати доступ до Єдиної бази інформації з протимінних операцій (СУІПМД), автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

10) укладати за сприяння Міністерства закордонних справ України міжвідомчі, міжнародні угоди про співробітництво з органами іноземних держав, до компетенції яких належать питання ПМД, брати участь у підготовці проектів міжнародних угод щодо ПМД;

11) укладати цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань ПМД;

12) мати рахунки в органах Казначейства України та державних банках;

13) видавати обов’язкові для виконання нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

14) виносити приписи про усунення порушень вимог законодавства з питань, пов’язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням ПМД у межах його повноважень;

15) звертатися до суду з позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів;

16) ініціювати проведення службового розслідування, вживати заходів до притягнення відповідальності осіб, винних у порушенні цього Закону, надсилати до правоохоронних органів матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень;

17) складати протоколи про правопорушення, віднесені законом до повноважень Національного органу, застосовувати передбачені законом заходи щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення в сфері ПМД;

18) здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

2. Нормативно-правові акти Національного органу підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

3. Нормативно-правові акти Національного органу після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів підлягають опублікуванню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

4. Нормативно-правові акти Національного органу, що пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Стаття 25. Склад і структура Національного органу

1. Національний орган складається з Голови Національного органу, Заступника Голови Національного органу та дев’яти колегіальних членів.

2. Структура Національного органу складається з:

1) керівництва Національного органу (Голови та Заступника Голови);

2) колегіальних членів Національного органу;

3) секретаріату Національного органу та Оперативного центру Національного органу. 

3. Структура секретаріату Національного органу та Оперативного центру Національного органу затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Національного органу в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України.

Стаття 26. Голова Національного органу та Заступник Голови Національного органу

1. Головою Національного органу та Заступником Голови Національного органу можуть бути громадяни України, які мають повну вищу (профільну, військову або спеціальну) освіту, досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, юридичних особах в Україні або за кордоном чи у міжнародних організаціях не менше трьох років, володіти державною мовою та однією з мов міжнародного спілкування та здатними за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.

2. Голова Національного органу та Заступник Голови Національного органу є державними службовцями України.

3. Голова Національного органу та Заступник Голови Національного органу призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років за результатами відкритого конкурсу. 

Одна і та сама особа не може обіймати відповідну посаду Голови Національного органу та посаду Заступника Голови Національного органу два строки підряд.

4. Не може бути призначена на посаду Голови Національного органу та на посаду Заступника Голови Національного органу особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку за вчинення адміністративного правопорушення накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю;

3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину;

4) не є громадянином України або набула громадянство чи підданство іншої держави;

5) не пройшла спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" або не надала згоди на їх проведення;

6) не подала відповідно до закону декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік;

7) впродовж одного року до подання заяви про участь у конкурсі на заміщення цієї посади незалежно від строку входила до складу керівних органів будь-якої політичної партії.

5. Порядок проведення конкурсу на заміщення посад Голови Національного органу та його заступника затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Повноваження Голови Національного органу та заступників Голови Національного органу припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у разі:

1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою згідно законодавства України;

2) досягнення віку шістдесяти п’яти років;

3) неможливості виконувати посадові повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього або рішенням суду про накладення на нього за вчинення адміністративного правопорушення, стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставку;

8) відмови від складення присяги державного службовця.

Стаття 27. Повноваження Голови Національного органу та Заступника Голови Національного органу

1. Голова Національного органу представляє Національний орган у відносинах з іншими органами державної влади, міжнародними організаціями та їх органами, неурядовими організаціями, органами місцевого самоврядування, іншими організаціями та бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України.

2. Заступник Голови Національного органу представляє Національний орган у відносинах з іншими органами державної влади, міжнародними організаціями та їх органами, неурядовими організаціями, органами місцевого самоврядування, іншими організаціями та беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів України у випадках відсутності з поважних причин Голови Національного органу.

3. Голова Національного органу:

1) очолює систему Національного органу та керує його діяльністю;

2) організовує та контролює роботу Національного органу, несе персональну відповідальність за прозорість діяльності Національного органу та результати його роботи;

3) бере участь у розробці державної політики у сфері протимінної діяльності;

4) організує адміністративне керівництво ПМД визначає стратегічні напрями роботи Національного органу та шляхи і способи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани його роботи, звіти про їх виконання;

5) розробляє та подає Кабінету Міністрів України на затвердження Регламент Національного органу;

6) координує роботу членів Національного органу, визначає та розподіляє обов'язки між колегіальними членами Національного органу за відповідними напрямами щодо виконання покладених на Національний орган завдань;

7) скликає і проводить засідання Національного органу, вносить питання до розгляду на засіданнях, підписує протоколи засідань та рішення Національного органу, затверджує порядок денний засідання Національного органу;

8) організує розробку національних програм ПМД і управління процесом їх здійснення в Україні;

9) бере участь у розробці міжнародних програм ПМД і управління процесом їх здійснення в Україні;

10) організує розробку і підтримання на належному рівні національних стандартів, правил і процедур, що стосуються управління ПМД;

11) спрямовує та координує діяльність Оперативного центру Національного органу відповідно до цього Закону та положення про Оперативний центр Національного органу;

12)  розробляє та представляє на засіданні Національного органу положення про Оперативний центр Національного органу;

13) організовує проведення конкурсу на заміщення посади керівника (директора) Оперативного центру Національного органу та представляє переможця на засіданні Національного органу;

14) призначає на посади та звільняє з посад службовців секретаріату Національного органу у порядку передбаченому законодавством про державну службу та з урахуванням вимог законів України "Про запобігання корупції" та "Про очищення влади";

15) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Національного органу;

16) присвоює службовцям секретаріату Національного органу ранги державних службовців, вживає заходів до заохочення або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

17) затверджує штатний розпис та кошторис Національного органу та його секретаріату;

18)затверджує структуру Оперативного органу;

19) затверджує положення про структурні підрозділи центрального Оперативного органу;

20) представляє Національний орган у відносинах із судами, іншими державними органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, громадськістю;

21) у межах повноважень підписує рішення прийняті на засіданні Національного органу та постанови Національного органу про введення в дію рішень Національного органу;

22) у межах повноважень видає накази та доручення;

23) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, постійних, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України, інших державних органів та органів місцевого самоврядування під час розгляду питань, пов’язаних з ПМД, гуманітарним розмінуванням та діяльністю Національного органу та його Оперативного центру;

24) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів, актів Кабінету Міністрів України та Президента України.

4. Заступник Голови Національного органу здійснює повноваження відповідно до розподілу обов’язків, затвердженого Головою Національного органу, та у разі його відсутності з поважних причин виконує обов’язки Голови Національного органу відповідно до чинного законодавства України .

5. Голова Національного органу та Заступник Голови Національного органу можуть бути звільнені з посади у разі подання заяви про відставку, неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я, припинення громадянства України, грубого порушення службових обов'язків, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину, наявності інших підстав, передбачених законами.

6. Після закінчення строку повноважень Голова Національного органу та його Заступник продовжують виконувати покладені на них обов'язки до призначення нового Голови Національного органу та Заступника Голови Національного органу.

7. У разі відсутності Голови Національного органу або неможливості здійснення ним повноважень його обов'язки виконує Заступник Національного органу – або за окремим наказом Голови Національного органу або відповідно до цього Закону.

Повноваження Голови Національного органу та Заступника Національного органу припиняються у разі його смерті.

8. Повноваження Голови Національного органу, строк повноважень якого закінчився, за рішенням Кабінету Міністрів України здійснює Заступник Національного органу, але не більше 60 днів з дня закінчення строку повноважень Голови Національного органу.

9. Накази та доручення Голови Національного органу та Заступника Голови Національного органу повинні відповідати чинному законодавству України.

Накази та доручення Голови Національного органу та Заступника Голови Національного органу можуть бути оскаржені в адміністративному суді відповідно до закону.

Стаття 28. Колегіальні члени Національного органу

1. Колегіальними членами Національного органу є посадові та службові особи:

1) Міністерства оборони України;

2) Служби безпеки України;

3) Міністерства внутрішніх справ України;

4) центрального органу виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту України;

5) спеціальних підрозділів які уповноважені проводити розмінування;

6) посадові особи відомств що відповідають за певні аспекти ПМД (освіти, закордонних справ, охорони здоров’я, соціальних послуг);

7) посадові особи відомств, на роботу яких може суттєво впливати наявність забруднення мінами чи іншими ВНП і ВЗВ (міністерства сільського господарства, транспорту, енергетики) та інші особи.

2. Колегіальні члени Національного органу є посадовими (службовими) особами Національного органу.

3. Колегіальні члени Національного органу виконують покладені на них цим Законом повноваження на громадських засадах на тимчасовій основі..

4. Призначення колегіальних членів Національного органу здійснює Кабінетом Міністрів України строком на два роки.

Одна і та сама особа не може бути колегіальним членом Національного органу два строки підряд.

5. Відповідні особи призначаються колегіальними членами Національного органу за їх попередньою згодою.

6. Кабінет Міністрів України щорічно припиняє повноваження трьох колегіальних членів Національного органу та призначає трьох нових колегіальних членів Національного органу.

7. Колегіальні члени Національного органу мають посвідчення посадових (службових) осіб Національного органу, що видаються Головою Національного органу або Заступником Голови Національного органу відповідно до порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу.

8. Забезпечення діяльності колегіальних членів Національного органу здійснюють помічники колегіальних членів Національного органу та Апарат Оперативного центру Національного органу.

9. Колегіальний член Національного органу може мати одного помічника і одного консультанта.

1) правовий статус і умови діяльності помічників і консультантів колегіальних членів Національного органу визначаються цим та іншими законами та прийнятим відповідно до них Положенням про помічників і консультантів колегіальних членів Національного органу, що , яке затверджується Кабінетом Міністрів України;

2) помічником і консультантом колегіального члену Національного органу може бути лише громадянин України, який має середню спеціальну чи вищу освіту і вільно володіє державною мовою;

3) помічники і консультанти колегіальних членів Національного органу не є державними службовцями та працюють за строковим трудовим договором (контрактом) на постійній основі на час здійснення повноважень колегіальним членом Національного органу чи за сумісництвом або на громадських засадах;

4) помічники і консультанти колегіальних членів Національного органу перебувають у штаті Апарату Оперативного центру Національного органу;

5) колегіальний член Національного органу самостійно визначає потребу у призначенні помічника чи консультанта або і помічника і консультанта та на яких умовах;

6) колегіальний член Національного органу самостійно здійснює підбір свого помічника та свого консультанта, визначає їх обов'язки та здійснює особисто розподіл їх місячного фонду заробітної плати в межах фонду виділеного Апарату Оперативного центру Національного органу на утримання помічників і консультантів колегіальний член Національного органу;

7) помічникам і консультантам колегіальних членів Національного органу видаються посвідчення відповідно до порядку затвердженому Національним органом;

8) за посвідченням помічника і консультанта колегіальних членів Національного органу здійснюється їх доступ (допуск) в приміщення центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій;

9) помічники і консультанти колегіальних членів Національного органу мають право бути присутніми на засіданнях і нарадах Національного органу і Колегії Національного органу, Оперативного центру Національного органу і Штабу Оперативного центру Національного органу а також на відповідних заходах з питань протимінної діяльності в місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадських організацій.

10) колегіальний член Національного органу має право у межах загального фонду, виділеного йому для оплати праці його помічника і консульта та не використаного ним для цієї мети, сплачувати визначені договорами чи угодами роботи, послуги, пов'язані із здійсненням ним повноважень колегіального члена Національного органу;

11) у випадку звільнення помічника чи консультанта колегіального члена Національного органу на підставі дострокового припинення повноважень колегіального члена Національного органу відповідно до цього Закону, помічнику чи консультанту колегіального члена Національного органу, який працює за строковим трудовим договором (контрактом) на постійній основі, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі його середньої місячної заробітної плати за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Національного органу;

12) помічнику та консультанту колегіального члена Національного органу, звільненому у зв'язку з закінченням строку повноважень колегіального члена Національного органу, надається попередня або рівноцінна робота (посада), якщо до прийняття на роботу помічником або консультантом колегіального члена Національного органу він працював на постійній основі у органах державної влади або в органах місцевого самоврядування;

13) період перебування на посаді помічника або консультанта колегіального члена Національного органу за строковим трудовим договором (контрактом) на постійній основі зараховується до трудового стажу за спеціальністю такого помічника або консультанта.

Стаття 29. Правомочність Національного органу

1. Національний орган є правомочним з моменту призначення Голови Національного органу та більше половини його колегіальних членів від його загального кількісного складу.

Стаття 30. Форма і порядок роботи Національного органу

1. Основною формою роботи Національного органу як колегіального державного органу є засідання, які мають проводитись не рідше одного разу в квартал.

2. Засідання Національного органу є правомочним, якщо на ньому присутні більше двох третин його колегіальних членів від їх загального кількісного складу.

3. Голова Національного органу, Заступник Голови Національного органу та члени Національного органу беруть участь в засіданнях Національного органу особисто.

4. Рішення Національного органу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала особисто більшість від загального кількісного складу. 

5. Голова Національного органу, Заступник Голови Національного органу та члени Національного органу мають по одному голосу кожен.

Стаття 31. Рішення Національного органу

1. Рішення Національного органу вводяться у дію Постановою Національного органу, яка підписується Головою Національного органу та його заступником.

2. Нормативно-правові акти Національного органу розробляються Оперативним органом Національного органу, затверджується рішенням Національного органу, вводяться в дію постановами Національного органу та підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

3. Рішення Національного органу та Постанови Національного органу про введення в дію рішень Національного органу повинні відповідати чинному законодавству України та можуть бути оскаржені в адміністративному суді відповідно до закону.

Стаття 32. Колегія Національного органу

1. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Національного органу утворюється допоміжний колегіальний дорадчий орган – колегія Національного органу.

2. Головою Колегії Національного органу є Голова Національного органу, а у разі його відсутності з поважних причин – Заступник Голови Національного органу.

3. Членами колегії Національного органу є :

1) Голова Національного органу та Заступник Голови Національного органу;

2) всі колегіальні члени Національного органу;

3) представники (на рівня заступника міністра) Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту України, Національної Гвардії України, Міністерства охорони здоров’я України, Служби безпеки України, Міністерства фінансів України, Голова Національного Комітету Червоного Хреста України, Міністерства закордонних справ України, відповідальних за здійснення ПМД;

4) фахівці з питань розмінування (ПМД і ГР);

5) керівники дорадчих органів (рад) Національного органу.

4. Члени Колегії Національного органу (крім Голови Національного органу та Заступника Голови Національного органу) здійснюють покладені на них цим Законом повноваження на громадських засадах.

5. Члени Колегії Національного органу (крім Голови Національного органу та Заступника Голови Національного органу) мають право на компенсацію фактичних витрат здійснених ними у зв’язку зі здійсненням ними покладених на них цим Законом повноважень.

6. Члени Колегії Національного органу з числа представників відповідних органів призначаються Головою Національного органу або Заступником Голови Національного органу за поданням керівника відповідного органу.

7. Члени Колегії Національного органу з числа фахівців з питань ПМД призначаються Головою Національного органу або Заступником Голови Національного органу за поданням Директора Оперативного Центру Національного органу за їх попередньою згодою.

8. Персональний склад Колегії Національного органу затверджує Голова Національного органу, а у разі його відсутності з поважних причин – Заступник Голови Національного органу.

9. Зміни персонального складу Колегії Національного органу затверджує Голова Національного органу, а у разі його відсутності з поважних причин – Заступник Голови Національного органу.

10. Формою роботи Колегії Національного органу є засідання (чергові та позачергові) та наради (тематичні та оперативні).

11. Голова Національного органу, Заступник Голови Національного органу та всі інші члени Колегії Національного органу беруть участь в засіданнях і нарадах Колегії Національного органу особисто.

12. Засідання Колегії Національного органу (чергові та позачергові) вважається правомочним, якщо на ньому присутні дві третини (2/3) членів від її загального персонального складу.

1) Чергові засідання Колегії Національного органу проводяться відповідно до плану роботи Національного органу.  Головує на чергових засіданнях Колегії Національного органу Голова Національного органу або Заступник Голови Національного органу;

2) Позачергові засідання Колегії Національного органу проводяться на вимогу Голови Національного органу або Заступника Голови Національного органу або трьох і більше колегіальних членів Національного органу.  Головує на позачергових засіданнях Колегії Національного органу ініціатор проведення позачергового засідання - або Голова Національного органу або Заступник Голови Національного органу або один із колегіальних членів Національного органу;

13. Наради Колегії Національного органу (тематичні та оперативні) вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини (50%) членів від її загального персонального кладу.

1) тематичні та оперативні наради Колегії Національного органу проводяться відповідно до плану роботи Національного органу та у разі потреби.  Головують на тематичних і оперативних нарадах Колегії Національного ініціатори їх проведення - або Голова Національного органу або Заступник Голови Національного органу або Директор Оперативного центру Національного органу або один із колегіальних членів Національного органу.

14. Рішення Колегії Національного органу приймаються за результатами розгляду відповідного питання на засіданні або на нараді більшістю голосів від загального персонального складу членів Колегії Національного органу.

15. Рішення колегії Національного органу реалізовуються шляхом видання відповідного акту Голови Національного органу або Заступника Голови Національного органу.

16. З метою реалізації (виконання) рішення колегії Національного органу Головою Національного органу або Заступником Голови Національного органу можуть бути видані такі акти Національного органу:

1) Розпорядження – для виконання певних дій разового характеру з організаційних, інформаційних, матеріальних, технічних, фінансових і кадрових питань;

2) Наказ – для реалізації певних заходів тривалого характеру з організаційних, інформаційних, матеріальних, технічних, фінансових і кадрових питань та затвердження відповідних положень, інструкцій, планів;

3) Директиви - для реалізації певних планів і намірів стратегічного характеру з питань сфери повноважень Національного органу та його Оперативного центру та схвалення проектів взаємодії з національними органами влади та громадськими організаціями в Україні, проектів співпраці з міжнародними органами та організаціями, гуманітарними та фінансовими організаціями; визначення пріоритетів реалізації державної політики України у сфері протимінної діяльності; визначення територій та регіонів пріоритетних для здійснення МПД і ГР; залуження іноземної фінансової та матеріальної допомоги, у т.ч. – гуманітарної у сфері ПМД і ГР; схвалення проектів національних загальнодержавних, спеціальних (галузевих) і міжнародних програм ПМД і ГР та міжнародних проектів фінансової, технічної, гуманітарної допомоги.

17. Рішення Колегії Національного органу прийняті на засіданні або на нараді у відповідності з цим Законом до їх реалізовані (підкріплені) відповідним актом Голови Національного органу або Заступника Голови Національного органу мають рекомендаційний характер, але є обов’язковими для розгляду службовими та посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських і самоврядних організацій, юридичних осіб приватного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду і сфери діяльності та галузевої належності, фізичними особами.

18. Рішення Колегії Національного органу прийняті на засіданні або на нараді у відповідності з цим Законом та реалізовані (підкріплені) відповідним актом Голови Національного органу або Заступника Голови Національного органу мають адміністративний наказовий характер і є обов’язковими для виконання службовими та посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських і самоврядних організацій, юридичних осіб приватного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду і сфери діяльності та галузевої належності, фізичними особами в межах наданих повноважень.

19. Під час засідань Колегії Національного органу ведеться аудіо та відео фіксація.

20. Засідання та наради Колегії Національного органу оформлюються протоколом.

Протокол засідання Колегії Національного органу підписується всіма присутніми на засіданні членами Колегії Національного органу.

Протокол наради Колегії Національного органу підписується головуючим на нараді Головою Національного органу або Заступником Голови Національного органу.

21. Відповідний акт Голови Національного органу або Заступника Голови Національного органу виданий з метою реалізації (виконання) рішення Колегіі Національного органу прийнятого на засіданні або на нараді Колегії Національного органу у відповідності з цим Законом може бути оскаржений в судовому порядку в адміністративному суді.

Стаття 33. Дорадчий комітет Національного органу

1. Координаційно-дорадчим органом Національного органу є Дорадчий комітет Національного органу (далі – Дорадчий комітет).

2. Дорадчий комітет створюється Національним органом з метою залучення до діяльності Національного органу та його Оперативного центру представників всеукраїнських і міжнародних громадських організацій, гуманітарних і благодійних фондів, недержавних, неурядових організацій, статутна діяльність яких спрямована на здійснення ПМД і ГР.

4. Дорадчий комітет здійснює громадський контроль за діяльністю Національного органу та його Оперативного центру.

5. До складу Дорадчого комітету можуть входити представники громадських та благодійних організацій, статутна діяльність яких пов’язана із здійсненням протимінної діяльності, гуманітарного розмінування, соціального захисту населення, благодійної або гуманітарної допомоги.

6. Дорадчий комітет має право заслуховувати інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного органу, здійснює громадський контроль за витрачанням коштів Державного бюджету України, виділених на забезпечення реалізації державних програм ПМД, головним замовником яких є Національний орган та головним розпорядником яких Оперативний центр, погоджує кандидатури Голови Національного органу та Директора Оперативного центру, надає висновки за результатами громадської експертизи проектів нормативно-правових актів Національного органу та його Оперативного центру.

7. Дорадчий комітет має право отримувати від Національного органу та його Оперативного центру документи та інформацію, що стосуються діяльності Національного органу та його Оперативного центру (крім тих, що становлять державну таємницю, або містять інформацію конфіденційну або з обмеженим доступом).

8. Склад членів Дорадчого комітету формується Головою Національного органу на підставі попередньо поданих заявок про делегування певних осіб для участі у діяльності відповідних рад та затверджується на засіданні Національного органу.

9. Членів Дорадчого комітету призначає та увільняє Голова Національного органу або Заступник Голови Національного органу у порядку затвердженому Колегією Національного органу.

10. Члени Дорадчого комітету здійснюють свою діяльність відповідно до цього Закону на громадських засадах.

11. Дорадчий комітет здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону згідно Регламенту, що затверджується Колегією Національного органу за поданням Голови Національного органу ( його Заступника).

12. Рішення Дорадчого комітету є рекомендаційними, але обов’язковими для розгляду Головою Національного органу, Заступником Голови Національного органу, колегіальними членами Національного органу, Директором Оперативного центром та його заступниками.

13. Забезпечення діяльності Дорадчого комітету Національного органу здійснює Центральний апарат Апарату Оперативного центру Національного органу.

Стаття 34. Фінансування Національного органу

1. Фінансування на утримання Національного органу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Фінансування заходів ПМД і ГР з організації реалізації державної політики у сфері ПМД здійснюється за рахунок коштів передбачених Національними програмами ПМД і ГР та Міжнародними програмами ПМД та ГР, коштів визначених міжнародними договорами України або Проектами (Програмами) міжнародної технічної допомоги, а також інших коштів не заборонених законом.

3. Кошти для фінансування утримання Національного органу та кошти для фінансування заходів ПМД і ГР з організації реалізації державної політики у сфері ПМД зараховуються на відповідні рахунки Апарату Оперативного центру Національного органу у Казначействі України та у Національному банку України.

4. Державою гарантується повне і своєчасне фінансування Національного органу в обсязі, необхідному та достатньому для його належної діяльності.

Стаття 35. Контроль за діяльністю Національного органу  

  1. Державний контроль за діяльністю Національного органу здійснюється з боку уповноважених державних органів, а також Наглядової Ради при Національному органі.
  2. Громадський контроль за діяльністю Національного органу здійснюється Дорадчим комітетом при Національному органі.

Стаття 36. Звітність Національного органу України з протимінної діяльності

  1. Національний орган готує щорічні звіти про свою діяльність, які оприлюднюються до 15 квітня включно на офіційному веб-сайті Національного органу.
  2. Щороку Голова Національного органу звітує про здійснення Національним органом покладені на нього обов’язки у сфері ПМД і ГР перед Верховною Радою України.
  3. Періодично Голова Національного органу звітує про здійснення Національним органом покладені на нього обов’язки у сфері ПМД і ГР перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України та Радою Національної безпеки і оборони України.

Стаття 37. Аудит діяльності Національного органу

1. Щороку проводиться незалежна зовнішня оцінка (аудит) діяльності Національного органу (далі – Аудит діяльності Нацоргану).

2. Невід’ємною складовою Аудиту діяльності Нацоргану є щорічний внутрішній аудит і щорічний зовнішній аудит діяльності Національного органу.

3. Внутрішній Аудиту діяльності Нацоргану проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України національною аудиторською компанією, яка є визнаною та має високу ділову репутацію на відповідному ринку України.

4. Зовнішній аудит діяльності Національного органу проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України міжнародною аудиторською компанією, яка є визнаною та має високу ділову репутацію на відповідному сегменті міжнародного ринку.

5. Національна та Міжнародна аудиторська компанія, яку визначено для проведення відповідної частини Аудиту Нацоргану (внутрішнього чи зовнішнього) зобов’язана надіслати звіт про здійснений нею Аудит діяльності Нацоргану до Кабінету Міністрів України та Національного органу.

6. Форма та зміст звіту про внутрішній та зовнішній Аудит діяльності Нацоргану затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього Закону.

7. Відшкодування витрат, пов’язаних із здійсненням відповідної частини Аудиту Нацоргану (внутрішнього чи зовнішнього) відповідно до цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України виділених на утримання та забезпечення діяльності Національного органу.

Розділ V

ОПЕРАТИВНИЙ ЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНОГО ОРГАНУ УКРАЇНИ З ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 38. Статус Оперативного Центру Національного органу

1. Оперативний центр Національного органу є операційним органом Національного органу та координаційним структурним підрозділом (офісом) Національного органу стосовно управління операціями з протимінної діяльності (ПМД) і гуманітарного розмінуванням (ГР) і контролю якості та здійснює діяльність щодо перспективного планування та поточного координування ПМД і ГР (далі – Оперативний центр).

2. Оперативний центр є підконтрольним та відповідальним перед Національним органом.

3. Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Оперативного центру та його службовців, фахівців, працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Оперативний центр є юридичною особою публічного права.

5. За необхідності Оперативний центр може створювати свої територіальні відділення.

Стаття 39. Завдання Оперативного центру Національного органу

1. Оперативний центр як орган, що координує та організовує здійснення в Україні протимінної діяльності (ПМД) на операційному рівні, відповідальний, зокрема, за виконання таких завдань:

  1. координацію дій державних органів, міжнародних організацій, неурядових та комерційних організацій у сфері ПМД на території України та операторів з розмінування;
  2. підготовку і здійснення загальнодержавної програми ПМД, національного плану і щорічних робочих планів розмінування (ГР);
  3. обстеження, оцінку та експертизу територій, складання мап та маркування зон, забруднених ВНП та ВЗВ;
  4. акредитацію операторів з розмінування а також неурядових, громадських  і комерційних організацій щодо допуску до здійснення заходів з ПМД;
  5. організацію гуманітарного розмінування (ГР), очищення територій, забруднених мінами і вибухонебезпечними предметами (ВНП), всіма можливими засобами і методами, згідно Міжнародних стандартів "IMAS" та Національних стандартів з ПМД;
  6. здійснення моніторингу операцій з розмінування (ГР);
  7. управління якістю проведення операцій з розмінування (ГР);
  8. безпосереднє знищення та утилізація боєприпасів і вибухових речовин;
  9. координації організації допомоги постраждалим особам;
  10. забезпечення фахової експертної допомоги з питань ПМД;
  11. організацію системи управління інформацією у ПМД;
  12. забезпечення ведення Державного реєстру протимінних операцій (далі – ДРПО), видання мап, схем та інших даних, призначених для використання операторами розмінування для проведення ПМД і ГР;
  13. створення процесу та виконання функцій збору та аналізу інформації для комплексного оцінювання проблеми мін/ВЗВ;
  14. забезпечення гармонізації національних гуманітарних планів, планів соціально-економічного розвитку з загальнодержавною програмою ПМД;
  15. реалізації національного плану протимінної діяльності;
  16. забезпечення і сприяння конкуренції у надані послуг у сфері ПМД суб’єктами ПМД усіх форм власності відповідно до вимог законодавства, створення умов щодо дотримання безпеки проведення розмінування (ГР) та інших заходів з ПМД;
  17. встановлення зав’язків з державними органами, гуманітарними організаціями та агенціями міжнародної допомоги для визначення негайних та середньострокових пріоритетів у протимінній діяльності (ПМД) та для розробки планів щодо досягнення пріоритетних цілей ПМД;
  18. виконання управлінських функцій національного та/або регіонального рівнів у програмах ПМД;
  19. сприяє залученню недержавних інвестицій в сферу протимінної діяльності (ПМД) в Україні;
  20. виконання функцій секретаріату (офісу) Національного органу;
  21. виконання інших завдань у сфері реалізації протимінної діяльності відповідно до законодавства України.

Стаття 40. Повноваження Оперативного центру

1. Оперативний центр здійснює відповідно до цього Закону повноваження у сфері протимінної діяльності (ПМД) та регуляторні повноваження.

2. Оперативний центр здійснює такі повноваження у сфері протимінної діяльності (ПМД):    

1) визначає порядок проведення сертифікації суб’єктів ПМД;

2) здійснює сертифікування суб’єктів ПМД;

3) проводить акредитацію неурядових, громадських і комерційних організацій щодо допуску до здійснення заходів з ПМД в Україні;

4) бере участь у розробці та погодженні проекту Загальнодержавної програми ПМД;

5) бере участь у розробці та погодженні проектів цільових і регіональних програм ПМД;

6) бере участь у розробці умов залучення до протимінної діяльності (ПМД) в Україні міжнародних організацій (інституцій) та недержавних організацій;

7) забезпечує і сприяє конкуренції у надані послуг з протимінної діяльності суб’єктами ПМД усіх форм власності відповідно до вимог українського законодавства, створює умови щодо дотримання безпеки проведення гуманітарного розмінування (ГР) та інших заходів з протимінної діяльності (ПМД);

8) забезпечує ведення Державного реєстру суб’єктів ПМД (операторів ПМД в Україні);

9) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань ПМД і ГР в межах визначеної компетенції та наданих повноважень;

10) сприяє залученню недержавних інвестицій для здійснення ПМД в Україні; здійснює повноваження власника державного майна необхідного для здійснення гуманітарного розмінування (ГР) та протимінної діяльності (ПМД) в Україні відповідно до Плану дій ПМД та програм ПМД;

11) керує діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

12) контролює діяльність підприємств, установ та організацій, залучених до гуманітарного розмінування (ГР) та протимінної діяльності (ПМД) в Україні та виконання Плану дій ПМД і програм ПМД;

13) залучає у випадках, установлених законодавством України, на конкурентних засадах радників, незалежних консультантів та експертів і сертифікованих фахівців у сфері ПМД; протимінної діяльності;

14) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства України.

2. Оперативний центр здійснює такі регуляторні повноваження у сфері протимінної діяльності (ПМД) :    

  1. визначає порядок проходження сертифікації суб’єктів ПМД;
  2. здійснює акредитацію суб’єктів ПМД – операторів розмінування;
  3. бере участь у розробці національних стандартів протимінної діяльності (НСПМД) та внутрішніх систем і процедур для ефективного управління ПМД;
  4. розробляє основні критерії і стандарти щодо акредитації операторів розмінування, оцінки відповідності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також іноземних неурядових організацій, подання їх для затвердження Національному органу;
  5. визначає критерії щодо пріоритетів у сфері проведення операцій гуманітарного розмінування (ГР);
  6. бере участь у розробці та погодженні проекту Загальнодержавної програми ПМД;
  7. бере участь у розробці умов залучення до ПМД в Україні міжнародних інституцій;
  8. здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, що належать до його компетенції;
  9. здійснює повноваження власника державного майна, та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
  10. залучає у випадках, установлених законодавством, на конкурентних засадах радників, незалежних консультантів та експертів у сфері ПМД.

Стаття 41. Директор Оперативного центру

  1. Оперативний центр очолюється Директором, якого призначає та звільнює з посади Національний орган (далі - Директор Оперативного центру).
  2. Директором Оперативного центру може бути призначений громадянин України, якій має повну вищу (профільну, військову або спеціальну) освіту, досвід роботи на керівних посадах у галузі ПМД і розмінування не менше трьох років.
  3. Директор Оперативного центру може мати трьох заступників, які призначаються на посаду Національним органом.
  4. У разі відсутності Директора Оперативного центру його обов’язки має виконувати один із його заступників за призначенням Директора або за розподілом обов’язків.
  5. Директор Оперативного центру:
  1. організовує безпосереднє керівництво організації та здійснення ПМД;
  2. бере участь у реалізації державної політики у сфері ПМД;
  3. спрямовує, контролює та координує здійснення заходів ПМД;
  4. очолює систему Оперативного центру та керує його діяльністю;
  5. організовує підготовку доповідей та звітів, а також надає технічну і консультативну допомогу Національному органу з технічних питань ПМД;
  6. організовує ведення документації і бази даних, щодо ПМД;
  7. за дорученням Національного органу надає акредитацію підприємствам, установам та організаціям – операторам розмінування на проведення ПМД або окремих її складових;
  8. призначає на посади та звільняє з посад згідно із законодавством керівників та працівників центрального апарату Оперативного центру, вживає заходи заохочення, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;
  9. розслідує нещасні випадки та інциденти, що мають відношення до ПМД;
  10. здійснює керівництво діяльністю територіальних органів Оперативного центру, призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку керівників цих органів;
  11. видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції;
  12. затверджує кадровий резерв центрального апарату та керівників територіальних органів Оперативного центру;
  13. затверджує за погодженням з Національним органом структуру апарату та територіальних органів Оперативного центру;
  14. затверджує положення про структурні підрозділи апарату Оперативного центру;
  15. визначає порядок організації взаємодії структурних підрозділів Оперативного центру з військовими формуваннями, правоохоронними органами, організаціями та підприємствами, залученими до здійснення ПМД;
  16. скликає та проводить засідання та наради з питань, що належать до його компетенції;
  17. розподіляє обов'язки між своїми першим заступником та заступниками;
  18.  представляє Оперативний центр у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;
  19. скасовує повністю чи в окремій частині акти підпорядкованих йому органів Оперативного центру, якщо вони суперечать Конституції України, іншим законодавчим актам України, актам Національного органу;
  20. видає акти (розпорядження, накази, директиви) з метою реалізації рішень Координаційного штабу Оперативного центру;
  21. здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
  1. Накази та директиви Директора Оперативного центру нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
  2. Усі накази та директиви (крім секретних) Оперативного центру оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Оперативного центру.
  3. Акти (розпорядження, накази, директиви) Директора Оперативного центру можуть бути оскаржені в судовому порядку в адміністративному суді.

Стаття 42. Координаційний штаб Оперативного центру

1. Для погодженого та координованого вирішення питань, що належать до компетенції Оперативного центру утворюється допоміжний колегіальний дорадчий орган - Координаційний штаб Оперативного центру.

2. Головою Координаційного штабу Оперативного центру є Директор Оперативного центру.

3. Члени Координаційного штабу Оперативного центру призначаються Директором Оперативного центру з числа фахівців у сфері ПМД за їх попередньою згодою.

4. Члени Координаційного штабу Оперативного центру здійснюють покладені на них цим Законом повноваження на постійній безперервній основі.

5. Формою роботи Координаційного штабу Оперативного центру є засідання та наради.

6. Рішення Координаційного штабу Оперативного центру приймаються за результатами розгляду відповідного питання на засіданні або на нараді більшістю голосів від загальної кількості членів Координаційного штабу Оперативного центру.

7. Рішення Координаційного штабу Оперативного центру прийняті у відповідності з цим Законом є підставою для видання Директором (заступником Директора) Оперативного центру відповідного акту (наказу або директиви).

8. На підставі рішень Координаційного штабу Оперативного центру Директор (заступник Директора) Оперативного центру видає :

1) для реалізації стратегічних завдань – розпорядження;

2) для вирішення тактичних завдань – накази.

9. Акти (розпорядження та накази) Директора (заступника Директора) Оперативного центру видані на реалізацію (виконання) рішення Координаційного штабу Оперативного центру є обов’язковими для виконання відповідними органами, організаціями та їх службовими та посадовими особами в межах їх повноважень (компетенції).

10. Акти (розпорядження та накази) Директора (заступника Директора) Оперативного центру видані на реалізацію (виконання) рішення Координаційного штабу Оперативного центру Національного органу можуть бути оскаржені в судовому порядку в адміністративному суді.

Стаття 43. Апарат Оперативного центру

  1. Для правового, наукового, інформаційного, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Національного органу та його Оперативного Центру створюється апарат Оперативного Центру (далі - Апарат Оперативного центру).
  2. Апарат Оперативного центру складається з :

1) Керівництва Апарату Оперативного центру – у складі Директора Оперативного центру та заступника Директора Оперативного центру з;

2) Центрального Апарату Оперативного центру – який складається з його керівника та його структурних підрозділів (управлінь);

3) Територіальних підрозділів Апарату Оперативного центру - які складаються їх керівників і структурних підрозділів (відділів).

  1. Апарат Оперативного центру очолює Керівник Апарату Оперативного Центру.
  2. Центральний апарат Оперативного центру очолює керівник Центрального апарату Оперативного Центру.
  3. Територіальні підрозділи Апарату Оперативного центру очолюють керівники територіальних підрозділів Апарату Оперативного Центрального апарату.
  4. Структура, штатний розпис і положення про Апарат Оперативного центру та структурні підрозділи його Центрального апарату та Територіальних підрозділів розробляються і затверджуються Національним органом за поданням Директора Оперативного центру в межах видатків з Державного бюджету України і мають відповідати напрямам здійснення ПМД.
  5. Службовцями та працівниками Апарату Оперативного центру є державні службовці та особи, які працюють за трудовим договором.
  6. Державними службовцями Апарату Оперативного центру та структурні підрозділи його Центрального апарату та Територіальних підрозділів є службовці, які виконують частину завдань і функцій держави у сфері протимінної діяльності визначену функціональними повноваженнями відповідного структурного підрозділу та посадової інструкцією.
  7. Працівниками Апарату Оперативного центру та структурні підрозділи його Центрального апарату та Територіальних підрозділів є працівники, які виконують частину технічні та технологічні завдання і забезпечувальні функцій у сфері протимінної діяльності визначену функціональними повноваженнями відповідного структурного підрозділу та посадової інструкцією, з метою забезпечення належного виконання посадових повноважень державними службовцями Апарату Оперативного центру Національного органу:

1) до працівників Центрального апарату Апарату Оперативного центру також відносяться помічники та консультанти колегіальних членів Національного органу, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом) на постійній основі;

2) до працівників Центрального апарату Апарату Оперативного центру також відносяться волонтери, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом) на постійній основі.

  1. Державні службовці та працівники Апарату Оперативного центру мають посвідчення співробітників Апарату Оперативного центру Національного органу, що видаються Директором Оперативного центру Національного органу відповідно до порядку встановленому Національним органом.
  2. Граничну чисельність державних службовців і працівників Апарату Оперативного центру та структурні підрозділи його Центрального апарату та Територіальних підрозділів затверджує Колегія Національного органу за поданням Директора Оперативного центру.
  3. До Апарату Оперативного центру в структурні підрозділи його Центрального апарату та Територіальних підрозділів може бути відряджено державних службовців і працівників інших державних органів, установ, організацій із залишенням їх на службі (в штаті) у відповідних органах, установах, організаціях або з переведенням у штат Оперативного Центру з метою виконання обов’язків, що вимагають спеціальних знань та навичок.
  4. Державні службовці та працівники Апарату Оперативного центру та структурних підрозділів його Центрального апарату та Територіальних підрозділів можуть бути відряджені до інших державних органів, установ, організацій для виконання завдань, визначених цим Законом, із залишенням у штаті Апарату Оперативного центру.
  5. Порядок відрядження до Апарату Оперативного центру державних службовців і працівників інших державних органів, установ, організацій, а також Порядок відрядження державних службовців і працівників Апарату Оперативного центру до інших державних органів, установ, організацій  визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Керівника Національного органу.

Стаття 44. Фінансування Оперативного центру

1. Фінансування з утримання Оперативного центру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Фінансування заходів ПМД і ГР зі здійснення (практичної реалізації) державної політики у сфері ПМД здійснюється за рахунок коштів передбачених Національними програмами ПМД і ГР та Міжнародними програмами ПМД та ГР, а також інших коштів не заборонених законом.

3. Фінансування заходів ПМД і ГР здійснюється за рахунок коштів передбачених Міжнародними програмами та Національними програмами та інших коштів не заборонених законом.

4. Кошти, що виділяються на здійснення ПМД і ГР та надходять на рахунки Оперативного центру використовуються Оперативним центром під контролем Колегії Національного органу виключно на здійснення заходів, передбачених Міжнародними та Національними програмами ПМД і ГР.

5. Нецільове витрачання коштів Оперативного центру забороняється.  Витрачання таких коштів не за призначенням є кримінальним злочином і карається за законом.

6. Кошти, що виділяються на здійснення ПМД і ГР та надходять на рахунки Оперативного центру акумулюються в таких цільових фондах спеціального призначення:

1) виконання (фінансування) Національних програм ПМД і ГР;

2) виконання (фінансування) Міжнародних програм ПМД і ГР;

3) виконання (фінансування) проектів технічної допомоги ПМД і ГР.

7. Фінансування заходів ПМД і ГР здійснюється Оперативним центром за рахунок коштів передбачених Міжнародними програмами та Національними програмами та інших коштів не заборонених законом.

Розділ VІ

ІНСПЕКЦІЯ З ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 45. Інспекція з протимінної діяльності

1. Для перевірки дотримання законодавства та міжнародних стандартів ПМД на оперативному рівні у сфері гуманітарного розмінування (ГР) та протимінної діяльності (ПМД) у складі Оперативного центру діє Інспекція з протимінної діяльності (далі – Протимінна інспекція).

2. Протимінна інспекція створюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону за поданням Національного органу.

3. Протимінна інспекція здійснює діяльність відповідно до Конституції та законів України, цього Закону та положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу.

4. Керівник Протимінної інспекції затверджується Національним органом за поданням Директора Оперативного центру.

5. Структура Протимінної інспекції затверджується Міністерством економіки України за поданням Національного органу з ПМД.

6. Штатний розпис Протимінної інспекції затверджується Національним органом за поданням Оперативного центру.

Стаття 46. Повноваження Протимінної інспекції та її посадових осіб

  1. Протимінна інспекції здійснює такі повноваження у сфері ПМД:
  1. обстеження, оцінку та експертизу територій складання мап та маркування зон, забруднених ВНП та ВЗВ;
  2. перевірку акредитованих операторів розмінування на відповідність вимогам національного законодавства та міжнародних стандартів у сфері ПМД;
  3. моніторинг операцій і операторів розмінування до початку і під час розмінування;
  4. управління якістю проведення операцій з розмінування;
  5. інспектування території очищеної від мін і ВНП;
  6. підготовку та передачу території очищеної від мін і ВНП відповідним органам (особам) – замовникам.
  1. Уповноважені особи Протимінної інспекції мають право:
    1. безперешкодно входити до приміщень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для здійснення повноважень наданих Національному органу, Оперативному центру, Протимінній інспекції;
    2. витребовувати та отримувати необхідні документи та іншу інформацію у суб’єктів ПМД – операторів розмінування у зв’язку із здійсненням наданих повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законом;
    3. отримувати в межах наданих повноважень письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, керівників та посадових осіб суб’єктів ПМД - операторів розмінування;
    4. складати протокол та притягувати до фінансової відповідальності операторів розмінування, інших юридичних осіб;
    5. складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері протимінної діяльності (ПМД), що належать до повноважень Національного органу, Оперативного центру, Протимінній інспекції;
    6. представляти Національний орган та його Оперативний центр в судах, закордонних юрисдикційних органах у порядку встановленому законом з питань накладення штрафних санкцій у вигляді штрафу за порушення законодавства про протимінну діяльність (ПМД).
  2. Керівництву та посадовим і службовим особам Протимінної інспекції забороняється розголошувати інформацію з обмеженим доступом, отриману у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, крім випадків, встановлених законом.

Розділ VІІ

ПОРЯДОК АКРЕДИТАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ У СФЕРІ ПРОТИМІННОЇДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 47. Загальні умови надання акредитації у сфері протимінної діяльності операторам розмінування

  1. Акредитація у сфері протимінної діяльності (ПМД) проводиться з метою підтвердження кваліфікаційної спроможності операторів розмінування (що заявник дійсно має достатню фахову кваліфікацію для застосування загальних положень у сфері ПМД).
  2. Акредитація надаватиметься оператору розмінування лише за умови проведення оцінки відповідності або наявності міжнародного сертифікату згідно до встановлених міжнародних стандартів ПМД та сертифікації Оперативним центром в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. 
  3. Сертифікація у сфері протимінної діяльності надаватиметься лише акредитованому оператору розмінування та/або його підрозділам з розмінування, незалежно від їх назви, які знаходяться у сфері застосування угоди про акредитацію та відповідають положенням Міжнародних стандартів ПМД і національним стандартам ПМД та відповідним правилам.
  4. Акредитація у сфері ПМД визначається як необхідна умова участі у тендері на укладення контрактів з Оперативним центром на право здійснення ПМД в Україні ПМД.

Стаття 48. Основи здійснення акредитації у сфері протимінної діяльності

1. Акредитація у сфері ПМД здійснюється відповідно до вимог, установлених цим Законом та прийнятими відповідно до нього актами законодавства, національними стандартами ПМД, гармонізованими з відповідними міжнародними стандартами ПМД.

2. Положення про порядок акредитації операторів розмінування затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу з ПМД.

2. Перелік назв і позначень актів та документів, а також тексти нормативно-правових актів міжнародних і національних стандартів, тексти інших документів з ПМД, прийнятих Національним органом, оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Національного органу з ПМД.

Стаття 49. Завдання та обов’язки у сфері акредитації Національного органу

  1. Основними завданнями та обов’язками у сфері акредитації Національного органу є:
  1. створення системи акредитації операторів та операцій з розмінування;
  2. визначення національних стандартів, кваліфікаційних вимог, порядок та правила атестації  персоналу з акредитації;
  3. надання рекомендацій щодо акредитації операторів розмінування та операцій з розмінування;
  4. здійснення моніторингу роботи Оперативного центру щодо акредитації операторів розмінування;
  5. затвердження порядку розгляду скарг, пов'язаних з діяльністю акредитованих операторів розмінування з оцінки відповідності.
  1. Затвердження складу атестаційної комісії Оперативного центру.
  2. Здійснення інших повноважень відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

Стаття 50. Завдання та обов’язки у сфері акредитації Оперативного центру Національного органу.

1. Основними завданнями та обов’язками у сфері акредитації Оперативного центру Національного органу є:

  1. акредитація операторів розмінування з оцінки відповідності, в тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію;
  2. організація відбору, навчання, підготовки та атестації персоналу з акредитації, залучення його до проведення робіт з акредитації;
  3. ведення реєстру акредитованих операторів розмінування та реєстру персоналу з акредитації;
  4. участь у роботі з гармонізації нормативно-правових актів, національних стандартів та інших документів з питань акредитації та протимінної діяльності (ПМД) з міжнародними та національними стандартами ПМД і Правилами, та акредитованих організацій з оцінки відповідності;
  5. організація інформаційного забезпечення з питань акредитації, порядку здійснення акредитації, програм робіт з акредитації;
  6. проведення моніторингу за відповідністю операторів розмінування акредитованих Оперативним центром щодо оцінки їх відповідності вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду, проведення повторних та позачергових оцінок порядку проведення моніторингу.

2. Оперативний центр оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про види діяльності з оцінки відповідності, щодо яких він здійснює акредитацію операторів розмінування, та про будь-які пов'язані з цим зміни з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та на відповідні стандарти з ПМД.

3. Оперативний центр надає Національному органу інформацію про провадження ним діяльності з акредитації операторів розмінування, в обсязі та порядку, визначених відповідним розділом положенням про Оперативний центр Національного органу.

Стаття 51. Вимоги до персоналу Оперативного центру з питань акредитації

  1. Посадові особи органу Оперативного центру у питаннях акредитації не залежні у своїх оцінках.
  2. Будь-який політичний, комерційний або фінансовий тиск на посадових і службових осіб Оперативного центру з питань акредитації неприпустимий і переслідується відповідно до закону.
  3. Посадові особи Оперативного центру не мають права займатися будь-якою іншою оплачуваною діяльністю крім наукової, творчої та викладацької.
  4. Посадові особи Оперативного центру не можуть бути безпосередньо залученими до організацій, які виконують розмінування, або які проектують, виготовляють, постачають, встановлюють, використовують або обслуговують засоби забезпечення або обладнання для організацій, що працюють в секторі протимінної діяльності або подібних галузях.

Стаття 52. Вимоги щодо поводження з інформацією з питань акредитації

  1. Оперативний центр у процесі акредитації зберігає облікову документацію щодо всіх оцінок та інспекцій, а також будь-яку інформацію з питань акредитації протягом п’яти років, з дотриманням її безпеки і в конфіденційному порядку по відношенню до заявника, якщо закон не передбачає іншого
  2. Оперативний центр забезпечує конфіденційність інформації, отриманої в процесі акредитації операторів розмінування

Стаття 53. Порядок проведення акредитації операторів розмінування

1. Юридична особа публічного або приватного права, з метою акредитації на території України як оператора розмінування, подає заяву до Оперативного центру в письмовій формі, в якій декларує відомості про:

1) найменування юридичної особи, її місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

2) місце проведення державної реєстрації;

3) організаційну структуру та запропоноване представництво в країні, включаючи домовленості щодо використання субпідрядників та спільних підприємств;

4) затверджену відповідно до законодавства штатну чисельність працівників, у тому числі чисельність сертифікованих фахівців, офіційну кваліфікацію і практичний досвід, отримані в попередніх програмах протимінної діяльності;

5) наявність обладнання та технічних засобів, спеціальної техніки, що відповідає технічним вимогам міжнародних і національних стандартів ПМД;

6) фінансову ситуацію;

7) свободу від будь-яких невирішених або незавершених судових позовів або будь-яких незавершених спорів;

8) можливість здійснювати планування та управління проектами;

9) процедури планування логістичної діяльності, включаючи закупівлю обладнання, керування роботою МРС, оцінку, підтримку і ремонт;

10) процедури фінансового планування й контролю;

11) системи управління інформацією і картування;

12) схеми підготовки керівних кадрів і програми розвитку навичок працівників;

13) політику у сфері безпеки та гігієни праці;

14) досвід і можливості у сфері зв’язків з громадами або доступ до партнерів з відповідним досвідом для спільної праці;

15) страхове забезпечення, медичне страхування працівників та відповідальності перед третіми особами;

16) системи управління якістю, а також участь в інших схемах акредитації, що демонструють ефективність її системи управління якістю.

2. До заяви, поданої юридичною особою публічного або приватного права, обов’язково додаються:

1) належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах із такою особою не менше ніж трьох осіб, що відповідають кваліфікаційним вимогам до здійснення ПМД;

2) нотаріально посвідчена копія договору страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми, визначеної Національним органом;

3. Заява реєструється Оперативним центром у день її надходження відповідно до вимог законодавства щодо організації діловодства у державних органах.

Відсутність у заяві обов’язкових відомостей та документів, передбачених цим Порядком, не є підставою для відмови у її реєстрації.

4. За результатами розгляду заяви Оперативний центр у строк, що не перевищує десяти робочих днів з моменту її реєстрації, приймає мотивоване рішення у формі наказу про акредитацію оператора розмінування, або про відмову в його акредитації.

5. Акредитація оператору розмінування надається на строк 3 роки з моменту подання заяви. Після спливу цього терміну юридична особа приватного або публічного права, яка бажає подовжити діяльність на території України, продовжує акредитацію у тому ж порядку, що передбачений цим законом для отримання акредитації.

6. Копії рішення про акредитацію оператора розмінування, засвідчені в установленому законодавством порядку, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилаються такому суб’єктові та технічним адміністраторам реєстрів.

7. Акредитований оператор розмінування після отримання копії рішення про його акредитацію вживає необхідних заходів для отримання ідентифікаторів доступу до реєстрів відповідно до національного законодавства.

Стаття 54. Внесення змін до умов акредитування операторів розмінування

1. У разі внесення змін до умов акредитування операторів розмінування в своїй структурі управління, які можуть вплинути на її можливості управління, акредитований оператор розмінування інформує Оперативний центр про будь-які зі своїх намірів щодо внесення змін до своєї системи управління або про введення в дію нового або зміненого обладнання, або здійснити інші зміни, які здатні вплинути на виконання вимог її акредитації.

2. Оперативний центр Національного органу визначає, чи можуть зміни, про які було повідомлено, потребувати повторної оцінки, документальної або на місці, в будь-якій формі.

3. Якщо зміни, про які було повідомлено відповідають Міжнародним стандартам ПМД, національним стандартам ПМД та узгоджуються із законодавством України, Оперативний центр може залишити дію акредитації раніше акредитованого оператора розмінування без змін.

Стаття 55. Відмова у наданні акредитації операторам розмінування

1. Операторам розмінування може бути відмовлено в акредитації у разі, коли така особа:

1) не відповідає критеріям, визначеним Міжнародними і національними стандартами ПМД;

2) не подала в повному обсязі передбачені цим Законом та положенням про акредитації операторів розмінування документи або подала документи, оформлені з порушенням вимог законодавства в частині вимог до засвідчення (посвідчення) копій документів.

2. Відмова в акредитації юридичної особи публічного/ приватного права не позбавляє таку особу повторно звернутися із заявою за умови усунення нею перешкод для акредитації.

3. Копія рішення про відмову в акредитації, засвідчена в установленому законодавством порядку, надсилається юридичній особі публічного/приватного права протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

4. Заява, копії документів, що додаються до неї, а також рішення, прийняте за результатами його розгляду, зберігаються Оперативним центром відповідно до вимог законодавства щодо організації діловодства у державних органах.

Стаття 56. Моніторинг відповідності акредитованого оператора розмінування

1. Моніторинг відповідності акредитованого оператора розмінування вимогам акредитації (далі – моніторинг) здійснюється Оперативним центром шляхом отримання ним інформації про:

1) відповідність такого суб’єкта ПМД вимогам акредитації, встановленим Законом – від Протимінної інспекції;

2) декларування у заяві недостовірних відомостей, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб’єкта з протимінної діяльності, - від територіальних органів Оперативним центром.

2. Акредитований оператор розмінування зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання обставин, що впливають на дотримання таким суб’єктом вимог акредитації, надіслати Оперативному центру засвідчені (посвідчені) копії документів, передбачених пунктом цим Законом, що підтверджують дотримання суб’єктом ПМД вимог акредитації визначених цим Законом.

  1. Безпосередньо на місці проведення розмінування моніторинг акредитованих операторів розмінування здійснюється Протимінною Інспекцією.
  2. Під час моніторингу діяльності акредитованих операторів розмінування посадові особи Протимінної Інспекції мають право:

1)        безперешкодно входити до всіх керівних, логістичних та адміністративних офісів або виробничих об’єктів за службовим посвідченням, включаючи місця для збереження вибухових предметів, медичні установи та місця для обслуговування обладнання;

2)        відвідувати всі місця розташування підрозділів, операторів розмінування, включаючи робочі майданчики та допоміжні робочі місця;

3)        здійснювати спостереження за підрозділами на заключному етапі їхньої підготовки за польовими випробуваннями та оцінкою обладнання, а також за тренуванням та тестуванням мінно-розшукових собак в роботі;

4)        здійснювати спостереження за діями будь-яких осіб, залучених відповідно до закону до розмінування;

5)        здійснювати спостереження за залученням громадян України у якості фахівців з розмінування впродовж всього циклу виконання ПМД;

  1. Оператор розмінування офіційно інформується Протимінною Інспекцією про результати моніторингу щодо нього.

Стаття 57. Тимчасове призупинення акредитації оператора розмінування

1. Оперативний центр Національного органу може тимчасово призупинити акредитацію Оператора розмінування або одного з його підрозділів, у таких випадках:

  1. якщо моніторинг виявляє невиконання вимог угоди про акредитацію, які не є підставою для припинення акредитації;
  2. в разі неналежного використання умов акредитації;
  3. в разі приховання важливих і суттєвих змін в управлінні або оперативних змін.
  4. Після усунення виявлених недоліків оператор розмінування може звернутись до Оперативного центру для відновлення його акредитації.

Стаття 58. Припинення акредитації оператора розмінування

  1. Оперативний центр може припинити акредитацію Оператора розмінування, якщо акредитований оператор розмінування:
    1. припиняє свою діяльність;
    2. не бажає виконувати умови акредитації на вимогу Протимінної Інспекції;
    3. не може або не хоче гарантувати виконання нових вимог або положень у разі зміни міжнародних або національних стандартів ПМД;
    4. якщо після тимчасового призупинення акредитації не були вжиті належні заходи;
    5. якщо моніторинг виявить, суттєві порушення умов акредитації.

2. До серйозних порушень умов акредитації Оператора розмінування відносяться такі:

1) неодноразові порушення положень про безпеку та гігієну праці;

2) багаторазове невикористанні акредитованих систем управління або оперативних процедур;

3) відмова у дозволі на проведення моніторингу або інспекції;

4) втручанні в моніторинг або інспекції;

5) у передчасному розблокуванні забрудненої ВНП або ВЗВ території;

6) використанні процесів, які становлять неприйнятний ризик для персоналу або місцевого населення.

3. Перш ніж припинити угоду про акредитацію, Оперативний центр визначає заходи, що належить вжити для повторного очищення території від мін а ВНП, яку було розблоковано до припинення угоди про акредитацію оператора розмінування.

4. Відповідальність за повторне очищення території від мін а ВНП та витрати на нього покладається на оператора розмінування.

Стаття 59. Скасування акредитації оператора розмінування

1. У разі встановлення за результатами моніторингу порушення акредитованим суб’єктом ПМД - Оператором розмінування вимог акредитації, а також декларування у заяві недостовірних відомостей, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб’єкта ПМД, Оперативний центр у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дня такого встановлення, ініціює розгляд справи щодо скасування акредитації Оператора розмінування за результатами моніторингу.

2. Розгляд Оперативним центром справи щодо скасування акредитації оператора розмінування за результатами моніторингу здійснюється за участю представника відповідного акредитованого оператора розмінування.

3. У разі прийняття Оперативним центром і рішення про скасування акредитації суб’єкта ПМДО за результатами моніторингу та розгляду відповідної справи, Оперативний центр у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту прийняття комісією висновку, приймає на його підставі мотивоване рішення у формі наказу про скасування акредитації такого суб’єкта.

4. Копії рішення про скасування акредитації оператора розмінування, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються не пізніше наступного дня після прийняття зазначеного рішення такому суб’єкту та технічним адміністраторам реєстрів для анулювання ідентифікаторів доступу до відповідних реєстрів згідно чинного законодавства.

5. Рішення, дії або бездіяльність Оперативного центру щодо проведення акредитації операторів розмінування та моніторингу можуть бути оскаржені в суді.

6. У разі суттєвих змін, Оперативний центр проводить інспектування і оцінку відповідності оператора розмінування умовам акредитації протягом трьох робочих днів.

7. У разі з’ясування, що задекларовані оператором розмінування зміни є  суттєвими, а умови та сфера застосування наданої акредитації більше не є дійсними, оператор розмінування має подати заву на повторну акредитацію відповідно до умов цього Закону.

Стаття 60. Обов’язки акредитованого оператора розмінування

  1. Акредитований відповідно до цього Закону оператора розмінування зобов’язаний:
    1. використовувати практику управління та операційні процедури, які мають на меті виконати очищення території від мін і ВНП відповідно до вимог, зафіксованих в контракті на очищення відповідної території або в іншій офіційній угоді;
    2. вести і надавати органу з акредитації документацію, звіти, архівні та інші дані про діяльність з розмінування;
    3. надавати органу з акредитації та Протимінній Інспекції доступ до всіх майданчиків, будівель та інших споруд, у разі проведення моніторингу.

Стаття 61. Сертифікація оператора розмінування

1. Для підтвердження відповідності дотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків і правил ПМД оператори розмінування, юридичні особи та фізичні особи - виконавці певних видів ПМД повинні отримати сертифікат відповідності на продукцію, або роботу, або сертифікат системи менеджменту (управління) якості на відповідність вимогам міжнародного стандарту ПМД.

2. Порядок видачі сертифіката і позбавлення сертифіката, термін його дії, а також вичерпний перелік видів промінної діяльності, які підлягають сертифікації затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу.

3. До проведення в Україні робіт з гуманітарного розмінування (ГР) допускаються лише фахівці, які мають сертифікат менеджменту якості в сфері гуманітарного розмінування у відповідності до міжнародних стандартів ПМД.

Стаття 62. Порядок проведення сертифікації оператора розмінування

1. Для надання сертифіката акредитованому оператору розмінування Оперативний центр Національного органу в ході документальної (попередньої) оцінки розглядає:

1) організаційну структуру підрозділу (-ів), включаючи його систему логістики та поповнення запасів;

2) навички працівників (офіційна кваліфікація й досвід його оперативного та допоміжного персоналу);

3) можливості обладнання (ефективність роботи обладнання і наявність технічної підтримки);

4) результати операційних тестів собак мінно-розшукової служби та їх дресирувальників;

5) процедури та практику безпеки і гігієни праці на робочому майданчику;

6) попередні акредитації, отримані підрозділом відповідного оператора розмінування, що демонструють ефективність її операційних можливостей і вимоги національного законодавства, зокрема щодо використання  субпідрядників та місцевого персоналу.

Стаття 63. Вирішення спорів щодо акредитації та сертифікації

1. У разі незгоди з рішенням Оперативного центру, Протимінної Інспекції та їх посадових (службових) осіб щодо акредитації або сертифікації, оператори розмінування можуть звернутись із скаргою до Наглядової Ради Національного органу.

Така скарга операторів розмінування має бути розглянута Наглядовою радою Національного органу відповідно до законодавства України про звернення громадян у строк до 30 календарних днів.

2. У разі незгоди з рішенням Наглядової Ради Національного органу стосовно рішень Оперативного центру, Протимінної Інспекції та їх посадових (службових) осіб щодо акредитації або сертифікації, оператори розмінування можуть звернутись із скаргою до Колегії Національного органу.

Така скарга операторів розмінування має бути розглянута Колегією Національного органу відповідно до законодавства України про звернення громадян у строк до 15 календарних днів.

3. Оператори розмінування можуть звернутись зі скаргою на дії чи бездіяльність Протимінної Інспекції, Оперативного центру, Національного органу та їх посадових і посадових осіб щодо акредитації або сертифікації, в судовому порядку безпосередньо до адміністративного суду відповідно до закону.

Розділ VIII

ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОСІБ У СФЕРІ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ В УКРАЇНІ ГУМАНІТАРНЕ РОЗМІНУВАННЯ

Стаття 64. Загальні умови соціального захисту осіб у сфері протимінної діяльності

  1. Законодавство про соціальний і правовий захист фахівців з розмінування та Операторів розмінування та інших осіб, що виконують роботу (надають послуги) у сфері ПМД базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
  2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені більш високі норми щодо соціального захисту фахівців з розмінування та Операторів розмінування та членів їх сімей, ніж ті, що містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 65. Спеціальні вимоги до фахівців з розмінування.

  1. До роботи у сфері поводження з мінами та вибухонебезпечними матеріалами та предметами (ВНП) допускаються у якості фахівців з розмінування особи, які мають повну загальну середню освіту і в установленому законодавством порядку здобули відповідну професійно-технічну освіту, мають відповідну кваліфікацію щодо проведення робіт з розмінування, підтверджену сертифікатом відповідно до Міжнародних і Національних стандартів у сфері протимінної діяльності та пройшли стажування.
  2. Керівництво роботами у сфері ПМД, ГР і поводження з вибухонебезпечними матеріалами та предметами (ВНП) здійснюють особи, які мають базову вищу освіту і відповідну кваліфікацію щодо проведення робіт з розмінування, підтверджену сертифікатом відповідно до Міжнародних і Національних стандартів ПМД. 
  3. Вимоги до фахівців з розмінування, які здійснюють керівництво гуманітарним розмінуванням, визначаються Національним органом з ПМД.

Стаття 66. Вимоги до трудових договорів (контрактів) з фахівцями з розмінування

1. Трудові договори з фахівцями з розмінування щодо їх особистої участі у гуманітарному розмінуванні (ГР) мають укладатися виключно у формі контрактів згідно національного трудового законодавства та національного законодавства про охорону праці (далі – контракти з фахівцями з розмінування).

2. Контракти з фахівцями з розмінування мають складатись з урахуванням вимог національних і міжнародних стандартів протимінної діяльності (ПМД) і гуманітарного розмінування (ГР).

3. Обов’язковою умовою контракту з фахівцями з розмінування на території України є страхування роботодавцем такого фахівця у розмірі п'ятирічного середнього заробітку такого фахівцями з розмінування.

Стаття 67. Соціальний захист фахівців з розмінування

  1. У разі травми, поранення або каліцтва, заподіяного фахівцю з розмінування під час виконання службових обов’язків з розмінування та інших робіт з ПМД або встановлення інвалідності у зв’язку з виконанням контракту з розмінування, за рахунок роботодавця йому виплачується одноразова допомога у розмірі від трирічного до п'ятирічного середнього заробітку (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності відповідно до законодавства.
  2. Визначення ступеня втрати працездатності фахівцем з розмінування у період виконання службових обов’язків у сфері ПМД у зв’язку з виконанням контракту з розмінування, у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
  3. У разі загибелі (смерті) фахівця з розмінування під час виконання службових обов’язків з розмінування та інших робіт з ПМД у зв’язку з виконанням контракту з розмінування, сім’ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності – його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
  4. Сума вказана у частині третій цієї статті має видаватись одноразово членам сім'ї або особам, які перебувають на утриманні фахівця з розмінування у разі його загибелі, яка настала внаслідок виконання ним обов'язків гуманітарного розмінування та інших робіт з ПМД, за рахунок роботодавця.
  5. Вказаним особам призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника відповідно до законодавства України.

Стаття 68. Медичне забезпечення осіб, які залучаються до здійснення протимінної діяльності

  1. Роботодавець має забезпечити медичне обслуговування осіб, які залучаються в Україні до здійснення протимінної діяльності (ПМД), членів їхніх сімей та основних фахівців гуманітарного розмінування.
  2. У разі відсутності за місцем служби чи проживання осіб, які здійснюють протимінну діяльність, медична допомога зазначеним особам надається в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров’я за рахунок коштів роботодавця (операторів розмінування).
  3. Порядок та умови надання медичної допомоги, у сфері охорони здоров’я, в інших державних або комунальних закладах охорони здоров’я, а також взаєморозрахунки між ними затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного органу.
  4. Порядок організації медичного забезпечення, у разі захворювань, травм або поранень визначаються Національним органом за поданням Оперативного центру.
  5. З метою недопущення виникнення та поширення інфекційних хвороб, отруєнь, радіаційних уражень серед осіб, які проходять службу та/або уклали контракт щодо здійснення протимінної діяльності, організовується і здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд в органах та підрозділах, віднесених до сфери їх управління відповідних операторів розмінування.

Розділ IХ

ФІНАНСУВАННЯ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛШЬНОСТІ ТА РОЗМІНУВАННЯ В УКРАЇНІ

Стаття 69. Загальні засади фінансування протимінної діяльності в Україні

1. Фінансування протимінної діяльності (ПМД) в Україні забезпечується українською державою.

2. Джерелами фінансування протимінної діяльності в Україні є кошти не заборонені Конституцією та законами України.

3. Фінансування заходів ПМД здійснюється в межах бюджетних призначень, затверджених законом про Державний бюджет України на відповідний фінансовий рік, коштів місцевих бюджетів, коштів залучених до ПМД підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також за рахунок міжнародної фінансової допомоги, коштів міжнародних, міжурядових, урядових і неурядових організацій та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.

4.  Перераховані Державним казначейством України кошти Національному органу передбачені Державним бюджетом України накопичуються на відповідних рахунках Оперативного центру.

5. Для цільового використання та контролю кошти накопичені на відповідних рахунках Оперативного центру розподіляються та використовуються виключно за напрямками визначеними відповідно до цього Закону Колегією Національного органу, а саме:

1) оперативного реагування на знешкодження виявлених мін, ВНП та ВЗВ;

2) фінансування міжнародних програм ПМД і ГР;

3) фінансування національних програм ПМД і ГР; 

4) фінансування регіональних програм ПМД і ГР; 

5) фінансування галузевих програм ПМД і ГР; 

6) наукові розробки;

7) придбання техніки, обладнання, приладів, інструментів;

8) навчання фахівців з розмінування;

9) навчання поводженню з мінами, ВНП та ВЗВ;

10) агітація та пропаганда необхідності ПМД і ГР;

11) утримання Нацоргану; 

12) утримання Оперцентру; 

13) відшкодування шкоди завданої діями, рішеннями або бездіяльністю Нацоргану та/або Оперцентру, їх службовими та/або посадовими особами.

Стаття 70. Фінансування матеріально-технічне забезпечення протимінної діяльності Національного органу та Оперативного центру

Національний орган та Оперативний центр забезпечуються відповідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, матеріалами та іншим майном необхідним для здійснення ПМД і ГР відповідно до цього Закону та Міжнародних договорів України.

Фінансування заходів Національного органу та Оперативного центру з ПМД і ГР здійснюється за рахунок коштів передбачених Міжнародними програмами, Національними програмами, Проектами технічної допомоги та інших коштів не заборонених законом.

Стаття 71. Фінансування протимінної діяльності та розмінування в Україні міжнародними організаціями

Фінансування ПМД і ГР в Україні міжнародними організаціями здійснюється міжнародними організаціями відповідно до міжнародних договорів та за сприяння Міністерства закордонних справ України.

Стаття 72. Фінансування протимінної діяльності та розмінування в Україні громадськими організаціями

Фінансування ПМД і ГР в Україні громадськими та самоврядними організаціями здійснюється відповідно до цього Закону на підставі угод про співпрацю і співфінансування та договорів про виконання певних видів робіт (діяльності).

Стаття 73. Фінансування протимінної діяльності та розмінування в Україні неурядовими організаціями

Фінансування ПМД і ГР в Україні неурядовими організаціями здійснюється відповідно до цього Закону на підставі угод про співпрацю та співфінансування та договорів про виконання певних видів робіт (діяльності).

Стаття 74. Фінансування протимінної діяльності та розмінування в Україні Державним бюджетом України

Фінансування ПМД і ГР забезпечується Державним бюджетом України (частина 1 статті 34 цього Закону).

Загальнодержавна програма ПМД в Україні (частина 2 стаття 12 цього Закону) фінансується за рахунок коштів визначених Законом України про державний бюджет на відповідний фінансовий рік.

За рахунок коштів Державного бюджету України можуть частково фінансуватися Регіональні програми протимінної діяльності в Україні (частина 3 стаття 12 цього Закону), в межах коштів визначених Законом України про державний бюджет на відповідний фінансовий рік.

Стаття 75. Фінансування протимінної діяльності та розмінування в Україні місцевими бюджетами

За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансується Регіональні програми протимінної діяльності в Україні (частина 4 стаття 12 цього Закону), які можуть частково фінансуватися за рахунок коштів визначених Законом України про державний бюджет на відповідний фінансовий рік (частина 3 стаття 69 цього Закону).

Розділ X

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 76. Загальні засади міжнародного співробітництва України у сфері протимінної діяльності

1. Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів здійснює співробітництво у сфері протимінної діяльності з іноземними державами, міжнародними та міждержавними організаціями та створеними ними юридичними особами а також з іншими міжнародними недержавними організаціями (організаціями, фондами, центрами, установами, закладами).

2. Суб’єктами міжнародного співробітництво у сфері протимінної діяльності (ПМД) з боку України є Національний орган та його Оперативний Центр.

3. Суб’єктами міжнародного співробітництво у сфері протимінної діяльності (ПМД) з боку міжнародних і міждержавних організацій та створеними ними іншими юридичними особами  є :

1) Організація Об’єднаних Націй (ООН, - UnitedNations);

2) Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН, - UnitedNationsDevelopmentProgram);

3) Служба Організації Об’єднаних Націй з питань діяльності, пов’язаної з розмінуванням (ПРООН, - UnitedNationsMineActionService);

4) Міжнародний центр в Женеві з питань розмінування в гуманітарних цілях (ПРООН, - GenevaInternationalCentreforHumanitarianDemining);

5) Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ, - InternationalCommitteeoftheRedCross);

6) інші міжнародні, міждержавні, недержавні організації, з якими Україною укладено міжнародні договори у сфері протимінної діяльності (ПМД) та гуманітарного розмінування (ГР).

4. Міжнародне співробітництво у сфері протимінної діяльності (ПМД) здійснюється Національним органом України з ПМД та через його Оперативний Центр за сприяння Міністерства закордонних справ України шляхом:

1) реалізації спільних проектів у сфері протимінної діяльності;

2) виконання робіт, передбачених угодою (договором), однією із сторін якої є організація зазначена у частині 1 цієї статті;

3) сприяння міжнародній допомозі для створення відповідного потенціалу з розмінування;

4) взаємного обміну інформацією, використання Системи управління інформацією з протимінної діяльності (IMSMA);

5) участь у організації та проведенні міжнародних конференцій, семінарів, брифінгів з протимінної діяльності; здійснення іншої діяльності, визначеної міжнародними договорами України.

Стаття 77. Міжнародні договори України у сфері протимінної діяльності

Міжнародні договори України у сфері протимінної діяльності розробляються Національним органом та його Оперативним центром та за погодженням з Міністерством закордонних справ України подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

Якщо міжнародними договорами у сфері протимінної діяльності учасником яких є Україна і згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України встановлені інші правила ніж ті що передбачені законодавством України у сфері ПМД, застосовуються правила міжнародних договорів.

Роз’яснення щодо міжнародних договорів України у сфері протимінної діяльності та/чи їх окремих положень надає Національний орган за попереднім погодженням з Міністерством закордонних справ України.

Такі роз’яснення розміщуються на офіційному веб-сайті Національного органу.

Стаття 78. Співробітництво Національного органу та Оперативного центру з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав

1. Національний орган та Оперативний центр у межах наданих їм повноважень здійснюють співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, що належать до їх компетенції.

2. Національний орган та Оперативний центр мають право в рамках міжнародного співробітництва укладати в письмовій формі міжнародні договори (угоди, меморандуми, протоколи тощо) міжвідомчого характеру або документи, які не регулюються міжнародним правом (далі –міжвідомчі договори), чи приєднуватися до них від імені України.

3. Національний орган та Оперативний центр мають також право в рамках міжнародного співробітництва з питань протимінної діяльності, що здійснюється відповідно до частини першої та другої цієї статті, подавати і одержувати:

1) на умовах взаємності інформацію щодо протимінної діяльності, яка не становить інформацію з обмеженим доступом відповідно до національного законодавства;

2) у випадках і порядку, визначених відповідними міжнародними договорами України, а також у тому числі міжвідомчими договорами, інформацію з питань діяльності окремих міжнародних організацій та установ.

4. Національний орган та Оперативний центр, має право використовувати інформацію з обмеженим доступом, одержану від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, лише в межах наданих їм  повноважень та для виконання завдань, визначених цим Законом або що випливають з нього.

Інформація з обмеженим доступом, одержана Національним органом та Оперативним центром, від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, може бути подана третім особам лише за умови попередньої згоди організації (органу), що подала (подав) таку інформацію, або на інших умовах, визначених цією організацією (органом).

Якщо укладеним Національним органом та Оперативним центром відповідно до цього Закону, міжвідомчим договором встановлені вимоги щодо правового режиму та цілей використання інформації з обмеженим доступом, одержаної Національним органом та Оперативним центром, в рамках міжнародного співробітництва, що здійснюється відповідно до частини першої та другої цієї статті, особи, яким подається така інформація, повинні дотримуватися вимог, встановлених міжвідомчим договором.

5. Обмеження щодо здійснення Національним органом та Оперативним центром міжнародного співробітництва з питань протимінної діяльності можуть бути встановлені виключно законом.

Розділ XІ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРОТИМІННУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 79. Юридична відповідальність за порушення законодавства про протимінну діяльність в Україні

Посадові та службові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства України про протимінну діяльність, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної  відповідальності  згідно із законом.

Стаття 80. Випадки звільнення від відповідальності операторів розмінування

Оператори розмінування не несуть відповідальності за нещасні випадки, пов’язані з ВНП і ВЗВ у зоні розмінування, після проведення розмінування, обстеження очищеної території і сертифікованої у якості безпечної зони уповноваженими особами Протимінної Інспекції відповідно до національних і міжнародних стандартів ПМД.

Стаття 81. Відповідальність Національного органу та Оперативного центру та їх посадових і службових осіб

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю Національного органу та/чи Оперативного центру відшкодовується українською державою в порядку, визначеному законом.

Держава, відшкодувавши шкоду, завдану Національним органом та Оперативним центром має право зворотної вимоги до конкретної службової чи посадової особи Національного органу та Оперативного центру про відшкодування в повному обсязі, в разі встановлення в їх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо нього, який набрав законної сили.

Посадові та службові особи Національного органу та Оперативного центру за невиконання або неналежне виконання посадових і службових обов'язків несуть відповідальність у порядку, визначеному законом.

Стаття 82. Заходи впливу Національного органу за порушення законодавства

У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють протимінну діяльність в Україні, Національний орган застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національний орган обирає та застосовує заходи впливу відповідно до чинного законодавства України та на основі аналізу даних й інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки скоєного порушення та передбачаючи наслідки застосування відповідних заходів.

Стаття 83. Види заходів впливу Національного органу за порушення законодавства

1. Національний орган може застосовувати такі заходи впливу за порушення законодавства:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення;

2) накладати штрафи в розмірах, передбачених Законом;

3) тимчасово зупиняти або анулювати акредитацію на право здійснення в Україні розмінування та іншої протимінної діяльності.

2. У разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, Національного органу не застосовує заходи впливу за таке порушення.

3. Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного органу.

4. Рішення Національного органу про застосування до порушників заходів впливу у вигляді введення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Стаття 84. Штрафні санкції, що застосовуються Національним органом до операторів розмінування за правопорушення, вчинені у сфері протимінної діяльності

1. Національний орган застосовує до суб’єктів ПМД штрафні санкції за :

1) провадження протимінної діяльності, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання сертифіката та/або реєстрації, без сертифіката та/або реєстрації – у розмірі від 1.000 до 10.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації – у розмірі від 100 до 2.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Національного органу про усунення порушення щодо надання фінансових послуг – у розмірі від 100 до 1.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Рішення Національного органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в судовому порядку безпосередньо в адміністративному суді.

3. Штрафи, накладені Національним органом у судовому порядку.

Стаття 85. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення до операторів розмінування

1. Штрафи, передбачені статтею 84 цього Закону, накладаються Головою, Національного органу та його Заступником на підставі матеріалів, наданих уповноваженими посадовими особами Протимінної Інспекції що засвідчують факт правопорушення.

2. Про вчинення правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 84 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

3. Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою вилучалися документи, які підтверджують факт порушення, до акту про правопорушення додаються копії таких документів та протоколу про їх вилучення.

4. Вилучення документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться не більш як на три робочих дні з обов'язковим складенням протоколу, в якому зазначаються дата його складення, прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи, яка вилучила документи, повний перелік таких документів та день, в який документи відповідно до цього Закону будуть повернені.

5. Протокол підписує уповноважена особа, яка вилучила документи.

Представнику учасника протимінної діяльності, документи якого вилучені, після проведення перевірки і вилучення документів надається копія протоколу про їх вилучення.

6. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається оператору розмінування.

Розділ XІІ

Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Національний орган України з протимінної діяльності вважається створеним і починає здійснювати визначені цим Законом повноваження з дня призначення Голови Національного органу та Заступника Голови Національного органу.

3. Оперативний центру Національного органу України з протимінної діяльності вважається створеним і починає здійснювати визначені цим Законом повноваження з дня призначення Директора Оперативного центру.

4. На службу до Національного органу України з протимінної діяльності та його Оперативного центру та його територіальних підрозділів можуть бути прийняті особи, які протягом п’яти років до набрання чинності цим Законом працювали (проходили службу), незалежно від тривалості, у спеціально уповноважених підрозділах розмінування або зі здійснення протимінної діяльності та/чи розмінування в органах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національної Гвардії України або в органах створених ООН чи іншими міжнародними гуманітарними організаціями.

5. Внести зміни до таких законів України:

 1) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

доповнити статтею 188-49 такого змісту:

"Стаття 188-49. Невиконання законних вимог посадових осіб Інспекції з протимінної діяльності

Невиконання законних вимог посадових осіб Протимінної Інспекції щодо усунення порушень законодавства у сфері протимінної діяльності, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання недостовірної інформації або не в повному обсязі,  -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

статтю 221 після цифр "188-48" доповнити цифрами "188-49";

пункт 1 частини першої статті 255 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Протимінної Інспекції (стаття 188-49)";

6.  Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

2) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний фінансовий рік для включення до нього видатків, необхідних для утворення та початку діяльності Національного органу України з протимінної діяльності та його Оперативного центру, зокрема видатків для забезпечення Національного органу України з протимінної діяльності та його Оперативного центру та його територіальних підрозділів адміністративними будинками, спеціальним транспортом, засобами зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів та підрозділів оперативного документування, спеціальними засобами захисту, іншим майном та інформаційною базою.

7. Органам місцевого самоврядування у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розпочати надавати інформацію Національному органу України з протимінної діяльності та його Оперативному центру інформацію щодо стану забруднення територій мінами та вибухонебезпечними предметами (ВНП) в межах сфери їх відповідальності з пропозиціями здійснення протимінної діяльності відповідно до цього Закону.

8. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Читайте також

Коментарі